Моє педагогічне есе

/Files/images/дитсадківці 078.jpg Кожному з нас хоча б раз у житті необхідно було дати відповідь на запитання: «Яку професію мені слід обрати? До чого лежить моя душа?». Адже ще в дитинстві у більшості із нас проявляються певні нахили та здібності. Розгледівши їх, можна зрозуміти, до яких професій ми більш схильні.

Якщо згадати моє дитинство, то я точно пам’ятаю, що ніякого сумніву щодо мого покликання в мене не виникало. Ще маленькою я знала, що точно буду вихователем. Адже саме цій людині суспільство ввіряє найдорожче і найцінніше – дітей, свою надію, своє майбутнє. Тисячі професій народжуються і вмирають. Та є вічні професії, серед яких вихователь посідає почесне місце.

Коли я вступила до Перевальського педагогічного класу, трішки було незручно, чи правильно я вчинила. Але після проходження педагогічної практики, я була впевнена, що я зробила правильний вибір. Пропрацювавши 33 роки, я не пошкодувала про свій вибір. Зараз я займаю посаду вихователя у чудовому дитячому садочку “Веселка” с.Садового.

Працюючи вихователем, розумієш, що всі діти індивідуальні, і ти, як педагог, повинен знайти ключик до кожної маленької особистості. І не тільки до неї, а й до її батьків. /Files/images/дитсадківці 036.jpg

Я ставлюся до своїх вихованців, як до дорослих. Я поважаю їх думку, завжди цікавлюся ними і, звичайно ж, люблю їх. А вони відповідають мені взаємністю. Адже бути гарним вихователем без любові до дітей просто неможливо. І з кожним роком ця любов не зникає, а стає ще сильнішою і глибшою.

У своїх вихованцях я хочу бачити людей, які вміють вільно мислити, конструктивно і творчо вирішувати проблеми. Іншими словами, не "нашпигованих" певними навиками, а здатних протягом усього життя добувати і застосовувати нові знання. А найголовніше - щоб кожен з моїх вихованців став особистістю, яскравою індивідуальністю.

Я завжди прагну позитивно впливати на дітей, багато вчуся, насамперед, бути терплячою людиною. Не просто робити свою справу, а творити. Так процес виховання стає для мене задоволенням, а для діток – цікавою грою, можливо навіть казкою. Казкою, у якій взаємна доброзичливість, доброта, допомога, любов, щирість, безпосередня дитяча наївність стоять на вищому рівні виховного процесу.

І саме ці поняття дозволяють малятам окрилитись найціннішими життєвими знаннями та вміннями. Так я допомагаю їм відкривати для себе завжди нові дверцята розуміння життя, за якими нові можливості, вміння, нові бажання та мрії.

Хочеться закінчити такими словами: моя професія - це путівка в безмежний світ дитинства, який проходить через все життя.

Якщо ваш план на рік - садіть рис; якщо ваш план на десятиліття - садіть дерева; якщо ваш план на все життя - вчить дітей. (Конфуцій)
Заповіді педагога:
  • Будь обережний!
  • Не помились!
  • Не нашкодь!
  • Будь надією для дитини!
  • Знай, чого прагнеш!
  • Постійно шукай в дитини скарби в душі!
(Шалва Амонашвілі)
Кiлькiсть переглядiв: 1022