Інтегроване заняття в молодшій групі
"Засніжена ялинка"
Мета: Уточнювати знання дітей при зимові явища природи. Вчити помічати її красу на ілюстраціях. Формувати вміння орієнтуватися на аркуші паперу,, малювати пальчиком. Закріпити знання про кольори. Збагачувати словник малят новими словами: снігопад, засніжений (-а, -е, -і); активізувати вживання у мовленні прикметників. Розвивати мовлення, мислення, пам’ять, увагу, дрібну моторику. Виховувати любов до природи, охайність.
Матеріал: зимові пейзажі, наприклад, картини О.Кваші «Тихий сніг» і «Мереживо»; ялинка-«рукавичка»; аркуші формату А5, зафарбовані в блакитний колір, із зображенням ялинки – для кожної дитини, біла гуашева фарба, серветки; штучна ялинка, вата.
Хід заняття
Коло вітання
Діти стають у коло, тримаючись за руки.
Засяяло сонечко:
-Добрий день усім!
Пташка за віконечком:
Добрий день! Цвірінь!
Діточки в садочку
Радо всі вітаються
І усьому світові
Щиро усміхаються.
Сюрпризний момент «Ялинка-рукавичка»
Педагог дістає з «чарівної» коробки ялинку-«рукавичку» і вдягає собі на руку.
Вихователь: Діти, погляньте! Хто завітав до нас у гості? (Ялинка). Яка вона? (зелена, струнка, гарна, колюча…). Хто хоче з нею привітатися? (Діти за бажанням торкаються рукавички). Ялинка запрошує нас до зимового лісу, але не звичайного, а намальованого.
Бесіда за ілюстрацією «Зимовий пейзаж»
Діти переходять на килимок і сідають на подушечки.
Вихователь: Яка зараз пора року? (Зима). З приходом зими все навколо біліє від снігу. Він укриває землю, дерева, кущі, й навколо стає дуже гарно. Погляньте, як святково прикрашений снігом і ліс.
Вихователь демонструє дітям зимовий пейзаж.
- Що лежить на гілочках дерев, кущів? Так, дерева й кущі стоять засніжені.
- Чим укрита земля? Справді, все навкруги засніжене.
- Що це за цяточки в повітрі? Як називається явище, коли падає багато снігу? (Снігопад).
- Якого кольору сніг?
Мовленнєва вправа «Сніг який?»
Діти добирають слова-ознаки до слова «сніг», наприклад: білий, легкий, пухнастий, гарний, мокрий, холодний.
Вихователь: Снігопад укрив усе білим килимом. Погуляймо з ялинкою по сніжку, наліпимо сніжок і пограймо ними.
Фізкультхвилинка «Сніжки»
По засніженій доріжці –
Скрип, скрип, скрип.
Ми з малятами крокуєм –
Рип, рип, рип.
(Крокують на місці).
Наберемо в руки снігу –
Ух, ух, ух.
(Виконують нахили вперед, торкаючись пальцями рук підлоги, ніби набирають сніг).
Розпочнемо гру у сніжки –
Вжух, вжух, вжух.
(Вдають, що метають сніжки в різних напрямках).
Дидактична гра «Якого кольору?»
Вихователь від імені ялинки-«рукавички» ставить дітям запитання, спонукаючи їх уживати слово «білий», узгоджуючи його в роді, числі й відмінку з відповідним іменником.
- Якщо сніг густо падатиме тобі, Даринко, на шапочку, якого кольору вона стане?
- А якщо на черевички? Якими вони стануть?
- А доріжка?
- А якими стануть від снігу дахи будинків?
- А якщо сніг падатиме на ялинку, якою вона буде?
Вихователь: Ялинко, наші діти сьогодні прикрашатимуть ялиночки білим, пухнастим снігом. Хочеш подивитися? Малюватимемо пальчиками, а щоб підготувати їх до роботи, виконаємо спершу вправу для пальчиків.
Пальчикова вправа «Сніг»
Сипле хмарка сніг біленький,
(Діти перебирають пальчиками , ніби сиплють сіль).
І лягає він тихенько
(Змахують руками вгору-вниз,показуючи, як падає сніг).
На дубочки і ялинки,
(Розчепірюють пальчики догори – дубочки,пальчики вниз – ялинки).
На людей і на будинки.
(Утворюють кистями дах).
Пада, пада сніг тихенько…
Навіть зайчик став біленький.
(Утворюють вушка з вказівного і середнього пальців, а великим притискають до долоні маленький і безіменний).
Малювання пальчиком «Прикрашаємо ялиночку снігом»
Вихователь: Добре розім’яли пальчики! А зараз переходимо до нашої художньої студії.(Діти сідають за столи. Перед кожним лежить аркуш із зображенням ялинки).
Вихователь: Що тут зображено? Як ви гадаєте, чого не вистачає на малюнку, адже зараз зима? (Відповіді дітей). Я пропоную вам перетворитися на художників і прикрасити ялиночки білим сніжком. А наша гостя спостерігатиме за вашою роботою.
Вихователь пояснює і нагадує техніку малювання пальчиком. Діти працюють самостійно.
Запитання до дітей
· Діти, що ви зараз малювали? (Сніг).
· Як називають явище, коли сніг падає густо? (Снігопад).
· Якими стали ялинки? (Засніженими).
Вправа «Засніжуємо ялинку»
Вихователь: Ялиночка запрошує вас поглянути на ось цю ялинку(знімає накидку зі штучної ялинки) та прикрасити її сніжком. Але в нас сніжок незвичайний – він не тане в теплі. (Діти шматочками вати прикрашають ялинку). Як чудово ви впоралися! Тепер і ця ялинка стала засніженою, навіть закортіло поводити хоровод круг неї.
Хоровод навколо ялинки
У ранковім лісі ялинковий сміх,
На зелені віти впав біленький сніг.
Ха-ха-ха, хо-хо-хо!
Впав біленький сніг.
Падають сніжинки просто на голки,
Шиють з них ялинки білі кожушки.
Ха-ха-ха, хо-хо-хо! Білі кожушки.
(За А. Горбівненком)
Вихователь: Дякую вам за чудову роботу. І тобі, ялинко, ми теж дякуємо! Приходь до нас у гості, ми тобі завжди раді. А зараз ялинці час повертатися до свого казкового лісу (знімає рукавичку і ховає в «чарівній» коробці).
Заняття для молодшої групи
Віконечко в природу
Тема: Ознайомлення з комахами весною
Мета: розширити знання дітей про ознаки весни та зміни, що настали в живій та неживій природі (в житті тварин, комах, птахів). Вчити помічати в природі ці зміни, оберігати корисних комах. Розвивати спостережливість. любов і бережливе ставлення до природи.
Матеріал: збірник “Мій краю рідний” ;О.Копиленко “Прокинулись” ст. 70 В.Сухомлинський “Фіалка і бджілка”
Картинки-ілюстрації: жук-сонечко, бджоли, мурашки.
Хід заняття:
Діти сидять на килимку вільно, невимушено, вихователь сидить серед них. Дитина читає вірш “Жук” М.Демидова.
Жук літає жу-жу-жу!
Всіх сьогодні розбужу.
Прокидайтеся від сну
Зустрічати йдем весну!
А травиця шепче “Шу-у-у”
Я рости спішу, шу-шу”
- Догадалися, діти, про що іде розмова?
- Так, про весну, про комах.
- Чи бували ви весною в парку, в лісі, в саду?
- Які зміни зараз сталися? Якою стала погода, небо? Як гріє сонечко? На яких деревах найбільше помітно зміни? (У верби – котики, у берези – сережки).
- Діти, давайте собі уявимо, що ідемо стежкою в лісі. Пригріло весняне сонечко, розтанув сніг, бруньки не деревах набубнявіли, повітря свіже, тепле.
(Звучить музика “Пори року” Чайковського, або голоси птахів в природі.)
Читання вірша І.Франка “Навесні”.
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Ніби дівчина в вінку.
Ожили луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику.
- Правда, в лісі гарно? Ой, тут весна для нас лист залишила! Раптом “ж-ж-ж”. Хто це, діти?
Цілий день вона літає,
І з квіток нектар збирає.
Буде в місті й на селі
Мед солодкий на столі. (бджілка)
Бджола дуже працьовита. Цілий день вона літає з квітки на квітку, збираючи нектар з квітів. Несе його у вулик, там багато збирається нектару, з нього чудовий, цілющий, солодкий мед утворюється. Ви куштували мед? Чи бачили ви, діти, вулики? (Показ малюнка). Люди будують для бджіл будиночки-вулики. Там де багато вуликів – це називається пасіка. Бджоли – корисні комахи, їх оберігають. Коли людина дуже працьовита, про неї кажуть, що вона працьовита, як бджола.
А ще є така прикмета весни: “Якщо бджоли рано вилітають, то весна буде тепла”. “Бджоли раді квітам, а люди – бджолам”.
А тут, дітки, є ще щось для нас. Читання оповідання В.Сухомлинського “Фіалка і бджілка”:
Подружили бджілка і фіалка. Фіалка в полі дивилась на світ своїм радісним фіолетовим оком. А бджілка жила у вулику. Багато разів на день прилітала бджілка до фіалки – брала пилок і нектар. Раділа фіалка своїй подрузі.
Та ось прилетіла бджілка, дивиться, а фіалка закрила свою квітку, схилила журливо голівку.
- Чому це ти, Фіалко, зажурилася, чому квітку свою закрила? – питає бджілка.
- Ой лети, бджілко, додому, бо негода наближається. Буде великий дощ.
Прилетіла бджілка додому. І справді пішов дощ. Отже фіалки на дощ закривають свої пелюстки і цим сповіщають про негоду”.
Читання вірша “Ромашка” М.Познанської.
На стрункій високій ніжці
Біля річки на лужку
У косинці-білосніжці
Стрів я квіточку таку.
Ясним оком жовтуватим
Посміхалася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: - Ні!
- Діти, а чому бджола не дозволила зірвати ромашку?
У листі для нас ще щось є. (У конверті ілюстрація жука-сонечка). Як називається цей жук? Хто хоче розповісти про нього? Якого він кольору?
Цей жук маленький і дуже гарний. Живе в парках, садах, лісах, на городі. Всюди, де є шкідник попелиці. Така мала комаха, а стільки користі приносить, рятуючи від шкідливої попелиці сади, квіти. Хоча вона і яскравого кольору, але птахи не їдять жука-сонечка. А знаєте чому? Бо цей жук, коли пташка розкриває дзьоба, щоб схопити його, випускає до рота пташки їдучу смердючу рідину. Довго буде недосвідчений птах пам’ятати, що жук-сонечко не тільки не їстівний для них, а ще може бути отруйним. Але для людей завжди приємний і корисний цей жучок. Він зимує під корінням дерев, опалим листям, а ранньою весною прокидається, щоб допомогти людям звільнити сади, городи від дрібних шкідників, жучків-попелиці. Жука-сонечку можна зустріти усюди: в полі, в лісі, на лузі. Нерідко він крізь вікно залітає в кімнату.
Яку загадку знову весна загадала:
- “Одного разу діти пішли на екскурсію в парк. Там розцвіли весняні квіти: мати-й-мачуха, підсніжники. Набубнявіли бруньки дерев. Раптом серед трави Михась побачив яскравого червоного жука. Який же гарний – подумав Михась. Він зловив жука і сховав його у кишеню. Тільки хотів вийти з парку, а кущик бузку його зачепив і щось сказав. Михайлик випустив жука”.
- Що сказав Михайлику кущик?
- Чому він відпустив жука?
Виймається із конверта ще один малюнок, де зображено мурашник. Через стежинку снують мурашки, погляньте який будинок вони збудували собі. Як він називається?
- А з чого будують собі мурашник малі мурашки?
Де ви бачили мурашок? Мурашки такі малі, а тягнуть більші за себе гілочки. Живуть дружно мурашиною сім’єю, серед них ледачих немає. Тисячі доріг вони прорили під землею, від цього легше дихати. Мурашки багато років будують своє житло. Вони дуже корисні для лісу, поля. Руйнувати мурашники не можна. Їх потрібно обходити. Люди не можуть жити без домівки, мурашкам теж потрібна домівка – їхній мурашник.
Є цікава прикмета – якщо мурашки сильно клопочуться біля мурашника буде тепла погода, а якщо ховаються – буде дощ.
Бачите, яка цікава наша стежина. Ми зустріли бджолу, жука-сонечку і мурашку, чули голоси птахів у лісі. Яка весна-красна. Всіх розбудила від зимового сну (звучить мелодія танцю, діти танцюють).
Після таночку запропонувати дітям намалювати свої враження від побаченого і почутого. Для цього заздалегідь на столах підготовлено папір, олівці, фарби. Діти за бажанням сідають за столи.
Тема. Праця в куточку природи
Мета: уточнити знання дітей про те, що рослини живі, для їх росту й розвитку потрібні тепло, світло, повітря, вода і поживні речовини. Закріпити одержані раніше знання про засоби догляду за рослинами кутка природи: як поливати, розпушувати землю, обприскувати, мити листочки. Закріпити знання про кімнатні рослини: бегонія, фікус, мірта, барвінок, лілія амазонська, колеус, аспідистра, традесканція, Лівія, бальзамін, їх зовнішній вигляд.
Розвивати зв’язку мову, мислення. Виховувати у дітей любов до кімнатних рослин, інтерес, бажання доглядати за ними.
Матеріал: кімнатні квіти, букет з весняних квітів, палички, відерця з водою, поливалки, ванночки, тряпочки для миття листочків, тряпочки для витирання столів, обприскувач, клейонка для накривання вазонів, миски, фартушки, віночки.
Хід заняття
Загадування загадки про сонце:
Хто однаково всіх любить?
Всіх однаково голубить?
Кожний скоса тільки гляне,
А обняти не дістане
Вірно, діти, сонечко. Сонечко потрібно всім: і людям, і тваринам, і рослинам. Ось погляньте на цей букет із весняних квітів. Якими яскравими, веселими барвами він грає, милує наше око і душу. Тут не обійшлося без сонечка. Обігріло сонечко землю, ожило все навколо, і зацвіли такі чудові квіти.
- А що це за квіти, де вони ростуть? (у квітнику)
- Які ще є квіти? (польові, лісові, лугові)
- А що за квіти стоять на столах? (кімнатні)
- Чому ми їх так називаємо? (бо вони ростуть тільки в кімнаті)
Я не дарма завела розмову про квіти. Ми з вами сьогодні і поведемо розмову про наші кімнатні квіти і практично покажемо, як треба доглядати за ними.
Вихователь. Квіти – наші супутники і вдома й на вулиці. Вони супроводжують людину на всьому її життєвому шляху: зустрічають при народженні, прикрашають свято. Вони завжди потрібні людям, милуючи око весною й влітку, оживляючи сумовиту осінь, сповнюючи радістю квартири суворою зимою. Про квіти складено багато пісень, віршів.
(Лунає музика, заходять четверо дітей у віночках. Вони співають пісню “Пісня прохання квітів”).
Виростаєм на віконці
Зацвітаємо на сонці.
Від водиці зеленієм.
Ви нас, діти, доглядайте,
І водою поливайте,
Щоб могли усі ми жити,
Треба землю розпушити.
Любі діти, час не гайте –
Наше листя протирайте,
В групі вашій для нас квітів
Найщиріші друзі – діти.
- Про кого розповідається у цій пісні?
- Що просять квіти?
- Хто є найкращими друзями для квітів?
- Квіти – це живі істоти, і вони потребують дбайливого, правильного догляду за ними.
- Діти, що потрібно для нормального розвитку і росту рослини? (світло, тепло, повітря, вода, поживні речовини).
- Назвіть будь-ласка квіти, які є у вашому куточку природи? (діти називають кімнатні рослини).
- Ось давайте ми з вами потрудимось біля наших квіточок, покажемо, як ми вміємо доглядати за ними (вихователь розподіляє дітей на групи і кожному дає завдання).
Виконання трудового доручення дітьми.
Запитання для дітей під час трудових дій:
- Для чого нам кімнатні рослини?
- Чи однаково поливають квіти взимку і навесні?
- Що дуже люблять рослини влітку? (щоб їх оприскували)
- А як ми помиємо аспарагус?
- Які ще квіти ми тільки обприскуємо? (мірту, барвінок, традесканцію)
- Чи можна поливати рослини холодною водою, чому?
- А якою водою можна поливати рослини? (відстояною, кімнатної температури).
- Чи можна обприскувати бегонію і колеус, чому?
- Для чого потрібно спушувати землю в горщиках?
- Як правильно треба тримати поливалку, підливаючи рослину?
Вихователь стежить за роботою дітей, дає вказівки, поради. Коли робота закінчена, діти все прибирають, ставлять на місце.
- Сьогодні ми всі разом доглядали за рослинами: мили, обприскували, поливали, розпушували землю. Придивіться які гарні, чисті наші рослини. Вони вдячні вам за піклування про них.
- А зараз послухайте правила для дітей, їх, напевно, не всі чули і не всі знають. Тож послухайте уважно і запам’ятайте.
- Квіткам сумно, коли їх мало, а тому треба посадити нові.
- Квіти хочуть пити – протирайте листочки.
В народі існує таке прислів’я: “Зробив діло – гуляй сміло!”
Якщо ми так гарно потрудились, то можемо і хоровод завести.
Діти виконують хоровод квітів.
Тема. Чим березень поміж братами славен
(Ранній вік)
Мета: продовжувати знайомити дітей з причинно-наслідковими явищами в природі, зокрема, місяця березня. Навчати дітей аналізувати, систематизувати ці явища, робити узагальнення шляхом запитань, порівнянь, пригадувань. Розвивати у дітей пам'ять, логічне мислення, свідоме сприймання, довільну увагу, зв’язне мовлення. Виховувати інтерес і любов до природи, бажання берегти її і примножувати її багатства.
Хід заняття
Вихователь: Встала весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила.
І на полі жайворонок, соловейко в гаї землю убрану весною вранці зустрічає.
- Ось і настала весна, тепла, лагідна, сонячна. Почався перший місяць весни березень.
- А чи знаєте, діти, чому цей місяць називається березнем?
У цьому місяці тане сніг, пробуджуються від зимового сну всі рослини, пробуджуються і берези. Від сонячного тепла починає бродити сік, він стікає по стовбурі. Кажуть, що березень на весні “плаче” Плаче від тепла, від радості, що прийшла весна. Тому і перший місяць весни називається Березнем. У березні погода буває дуже різною: то сніг, то холод, то сонце, то дощ. Тому в народі кажуть: “Березень не вірний: то сміється, то плаче”.
Вихователь звертає увагу дітей на погоду.
- Яка сьогодні погода? Чи гріє сонечко?
Дітям пропонується заспівати пісеньку “Вийди, вийди, сонечко”.
(Виходить Сонечко – дитина старшої групи).
Я дарую вам тепло, щоб навколо все цвіло,щоб листочки зеленіли і щоб пташечка дзвеніла, і росла травичка, розквітали квіточки, і раділи діточки.
Діти і вихователь дякують Сонечку за тепло і ласку.
- А знаєте, діти, чому весною і влітку Сонечко так тепло гріє, а взимку тільки світить?
Вихователь пропонує дослідницький експеримент сонця із земною кулею (сонце – це настільна лампа, за земну кулю служить м’ячик). Вихователь разом з дітьми практично демонструє прогрівання лампочкою м’ячика, асоціюючи це сонцем і землею.
Сонечко.Ось ви вже знаєте, як я дарую тепло, щоб навколо все цвіло, а тепер давайте пограємо в гру “Сонечко і дощик”
(Рухлива гра “Сонечко і дощик”).
Вихователь. – Що ще відбувається в березні? – пропонує дітям розглянути бруньки на гілочках вишні, ліщини, каштана.
- Що сталося з бруньками на гілочках?
- Чому бруньки набухли, позеленіли, скоро тріснуть, з’являться листочки. Діти порівнюють ці гілочки з гілками, які ростуть надворі.
- Яка між ними різниця?
- Чим ще славен місяць Березень? (Навесні з теплих країв повертаються до нас птахи).
- А які птахи повертаються до нас? (Діти відповідають, потім слухають спів птахів по грамзапису).
- Послухайте загадку:
У садочку біля тину я зробив йому хатину.
Він навколо обкрутився, подививсь і оселився.
- Хто оселився в хатині?
- Так, це загадка про шпака. Шпаки дуже корисні птахи. Вони поїдають дуже багато шкідливих комах, що нищать рослини. Тому люди приваблюють шпаків до садів, щоб вони охороняли сади від гусені, жуків і черв’яків. Для цього роблять шпаківні. От і ми зараз повісимо на дерево шпаківню і будемо спостерігати, коли поселяться у них шпаки.