Розвага «Великодні дзвони»

Музика «Великодні дзвони» діти заходять до зали

Ведуча.Добрий день, шановні гості! Христос Воскрес!(Відповідь: Воістину Воскрес!).Пройшов великий день – Пасха, свято Воскресіння Христа, Сина Божого! Це свято так і називають – Великдень. І радіють йому люди і все живе навколо. Великодній дзвін доносить радість нашу до небес.

Ведуча.Починаємо і ми сьогодні Наше свято Великоднє.

Все розкажемо, що знаємЗатанцюєм, заспіваєм.

Щоб гостям не сумувати,Будемо розпочинати!

Діти. 1.Веселе сонечко блищить,

Проміння щедро ллє

Гайок привітно шелестить,

Струмочок виграє.

2.Принесло нам сонечко знов тепло,

І яскраві промені розлило,

З трав і квітів виткало килими,

На лужку погралося із дітьми,

І співає весело поле й гай,

Кличе птахів сонечко в рідний край.

3. Світить сонечко весняне,

У горі хмаринка тане,

Світить сонечко весняне,

І таке воно яскраве,

Тепле, лагідне, ласкаве,

Що якби його дістали,

То разом розцілували.

Пісня «Знов прийшла Весна!

1.Оживає рідна земля,

Оживають гори й поля,

Вже біжать веселі струмки,

Прилетіли перші птахи.

Приспів:Знов прийшла,Знов прийшла,Знов прийшла,Знов прийшла весна,Знов прийшла,Знов прийшла,Знов прийшла,Знов прийшла весна.

2.У лісочку тане сніжок,

Весело співає струмок,

Розцвіли підсніжники всі

Діточки красуні весни.

Приспів.

Ведуча: Перед Великоднем настає Вербна неділя, в цей день відкладається всяка робота. Всі люди до церкви рано ідуть і гілочку верби з собою несуть.

А коли люди виходили з церкви, то тут-таки, йдучи по дорозі, злегка вдаряли одне одного тією лозою і проповідували: «Не я б’ю, верба б’є! Віднині за тиждень буде Великдень!». Після того освячену вербу клали в кутку вікна, щоб мир і злагода панували в родині.

4. Тоненьким прутиком з вербовим котиком

Тебе вітаємо легеньким дотиком,

Радісну вістку людям говоримо:

Що день великий не за горами,

Що вже за тиждень буде Великдень.

5. Щедре сонце навесні

Сипле промені ясні,

Навкруги сія краса,

Бо відкрились небеса.

6.В небі ангели летять,

Розливають благодать

На лісочки, на поля,

Щоб раділа вся земля!

7.Дар Небесного Отця –

Людям зігріва серця.

Це найбільше із чудес:

Божий Син Христос – Воскрес!

8.Ті, хто Бога не любили,

Сина Божого Убили.

А Христос піднятись зміг –

Смерть назавжди переміг.

Хоровод «Подоляночка»

Ведуча. Після Вербної неділі настає Великдень. У цей день люди йдуть до церкви, щоб разом порадіти воскресінню Христовому. Дорогою додому, вітаючись, вони промовляють: «Христос Воскрес!», запрошують одне одного в гості.

Ведуча: Пасха й паска – слова схожі.

Любі діти, хто з вас зможе

Про слова ці розказати

І навчить їх розрізняти.(піднімають руку Діма і Софія)

9 дитина.Загадку я гарну знаю,

Як дозволять, загадаю.

Ведуча.Дуже просим, загадай!

9 дитина.Хліба здобного багато

Люди напекли на свято.

Як лунав церковний дзвін –

В храмі посвятився він.

Пригощайтеся, будь ласка,

Хліб цей має назву … Діти.Паска!

10дитина.Я також загадку знаю

І всім дітям загадаю.

В день Христова Воскресіння

І людей усіх спасіння,

В кожній церкві святять паски,

Ну, а день цей зветься … Діти.Пасха!

Ведуча.Молодці, мої малята!

Ви навчились розрізняти:

Пасха – свято Великоднє –

Воскресіння день Господній.

Паска ж- хліб святковий,

Здобний і чудовий!

Ведуча.Христос Воскрес!

Діти.Воістину Воскрес!

Ведуча.На Великдень завжди люди виготовляють крашанки або писанки. Діти, ви знаєте, що це? Писанки, крашанки, кальовки, дряпанки.(Відповіді дітей).

Ведуча: Діти, яйце — символ весняного пробудження та теплого сонця. Писали писанки українські дівчата, купали їх у трав’яних фарбах. І кожна дівчинка хотіла, щоб її писанка була найкращою. Яйця прикрашають по-різному. Ви певно чули не раз, як дорослі кажуть: «Яйце — символ життя!» І справді це так. Звідки вилуплюються маленькі курчатка, гусенята, каченята.Отже, у яйці народжується нове земне життя, це справжнісіньке диво.

11. Що з а дивнії яєчка ,наша курочка знесла,

Намальоване гніздечко, ще й хатиночка мала.

Навкруги барвисті квіти, жовті , сині, гілочки.

Чи здогадуєтесь діти? Що це! Певно писанки!

12. Їх не курочка знесла, їх матуся принесла.

Ми гуртом розмалювали до святкового стола.

Сяють наші писанки, як весняні квіточки.

13. Гарна писанка у мене,

— Мабуть, кращої й нема!

Мама тільки помагала,

Малювала ж я сама.

Я ту писанку для себе.

Для зразочка залишу,

А для мами і для тата

Дві ще кращих напишу.

14.Гарні крашанки візьмем, будем малювать.

Квіти, сонечко на них будуть оживать.

15. Намалюєм хрестики, зірки, крапочки.

Радісно стрічатимуть пасху діточки.

16. Струмок серед гаю, як стрічечка,

На квітці метелик, як свічечка.

Хвилюють, маюють поля.

Зі святом тебе, Україно моя!

Ведуча(звертаючись до інших дітей)

Друзі всі мої, хороші!

Вас усіх до себе прошу.

Будем разом святкувати,

У веселі ігри грати!

Музика для гри

Гра «Писанка»(передають по колу, в кого яйце отой повертається до кого хоче,обнімаються)

Покотилося яйце Великоднє-розписне

Раз два три зупинись із дружечком подружись!

Христос Воскрес! Воістино воскрес!

Гра «Хто швидше перенесе яєчко в ложці (з кошика в кошик)»

Музика «Просто весняна музика»

Гра «У Котка»

( Двоє або більше учасників розкручують на підлозі крашанки. Виграє той, чия крашанка зупиниться останньою.

Ведуча.В ігри ми веселі гралєм,А може пісню заспіваєм?

Пісня «Розмалюю писанку»

1. Розмалюю писанку, розмалюю

Коника гривастого намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю -

Соловейка-любчика намалюю.

Приспів:Писанка, писанка, |

Веселковий цвіт. |

Писанка, писанка, |

Твій дитячий світ. | (2)

2. Розмалюю писанку, розмалюю,

Різблену сопілочку намалюю.

Та моя сопілочка буде грати,

Буде коник весело танцювати.

Приспів.

Ведуча.Дітки, а може хтось з вас знає віршик про це Велике свято?

Діти. 16.На дзвіниці дзвони дзвонять

Великодні, голосні!

Всюди втіха, всюди гомін,

Всюди радісні пісні.

17.Любі друзі, добрий ранок!

Всім привіт: Христос Воскрес!

Час співати нам веснянок,

Щоб із серця смуток щез!

18.Великодніми піснями

Звеселяймо Божий світ,

Щоб почули за морями

Про вкраїнський славний рід!

19. Радість небо нам являє,

Пасха красна нас вітає!

Радуйтеся, люди нині.

Бог дав радість нам з небес.

Христос Воскрес!

20. Пташки співають в полі,

І дзвонить дзвін аж до небес.

Вітаєм всіх із святом світлим:

Христос Воскрес!

Ведуча.Ось я вже чую, як дітки заводять веселий весняний хоровод.

Пісня «Весняні хороводи»

Ведуча: От і зустріли ми Великдень. Це свято ми завжди відзначаємо навесні, яка приходить разом із теплим сонечком, молодою травичкою та квітками.

Ведуча.Гарне свято вийшло в нас,

Але вже до групи час.

І щоб нам не сумувати,

Будем гарно танцювати!

Конспект заняття для для дітей різновікової групи

(з ознайомлення з навколишнім світом, розвитку мовлення, художньої літератури)

Тема: Великдень.Через тиждень червоне яєчко

Мета: сприяти розвитку інтересів дітей про свято Великдень; виховувати повагу до традицій свого народу, любов до рідного краю;розширити та поглибити знання дітей про Великодні свята( обереги, символи ); показати красу і значущість одного з найвеличніших християнських свят.

Обладнання: ікона, Великодній кошик, крашанки, писанки, паска, рушник, вербові гілочки.

Хід заняття

Вихователь організовує дітей, запрошує їх стати у коло.

Вступна бесіда про весну.

- Ось прийшов до нас другий весняний місяць. Назвіть його, будь ласка,(квітень).

- Чи раді пиходу квітня діти, дорослі?

- Яку радість приносить весна тваринам, пташкам, рослинам, деревам, квітам?

Розповідь вихователя про весну:

- Весна. З її приходом все пробуджується у природі. На землю приходять радісні

веселі свята.

- Яке найбільше свято ми будемо відзначати скоро ( Великдень )

- Так, цього дня воскрес Ісус Христос. До цього свята готуються заздалегідь. Тож, про те, як святкують Великдень в Україні, ми дізнаємось на нашому занятті.

Неділю перед Великодньою неділею називають Вербною. Жінки, нарізавши вербових гілочок, несли їх до церкви освятити. Тому, що верба – символ (діти доповнюють) – пробудження природи. Свячену вербу дуже шанують, її закладають за ікони (від недуги та грому), виганяють нею на Юрія перший раз худобу, щоб гарно паслась, не хворіла. Було, зазвичай, матері, принісши посвячену вербу, неодмінно «били» нею дітей, риказуючи:

Не я б'ю, верба б'є,

За тиждень – Великдень.

Недалечко червоне яєчко.

Будь здоровий, як вода,

Будь багатий, як земля,

Будь плідний, як лоза.

- З цього приводу побутувало цікаве прислів'я: «Верба красна, б'є напрасно, верба біла – б'є за діло»

- Давайте і ми пограємо вгру « Вербич »( обрати Вербича за допомогою лічилки «Котилася торба з високого горба!» ) Правила гри: Всі діти стають у коло, а Вербич посередині кола з вербовою гілочкою в руках.

Діти: - Вербич, Вербич, весну поклич!

Вербич: - Зараз покличу.

Діти: - І ми з тобою, побий нас вербою.

Діти обертаються спинами до Вербича, а Вербич торкається до кожної дитини гілкою і промовляє такі слова:

- Не я б'є, а верба б'є . За тиждень – Великдень.

Весна принесла золотого ключа, а ви пошукайте собі Вербича.

Після цих слів кладе гілочку в центрі кола і стає у коло. Хто швидше візьме гілочку, після слів: « Раз, два, три, гілку верби бери! », той стає Вербичем ( ГРУ повторити 2 – 3 рази )

Вихователь запрошує дітей сісти на стільчики півколом.

До групи заходять діти ( дівчинка і хлопчик ) в національному одязі, в руках Великодній кошик.

- Гей, Великдень!

Гей, весна!

Що несе мені вона:

Сонце,квіти і в додаток

Ціп'яток курчаток,

Пташеняток у садку,

Зайченяток у ліску,

На голівоньку вінок, а у кошик – крашанок.

- Люди добрі! Йде Великдень,

Несе білу паску, дзвонить в дзвони,

Розсипає радощі і ласку.

Воротонька відчиняймо,

Гостонків вітаймо.

Вихователь запрошує дітей присісти, а кошика ставить на стіл, перед іконою Ісуса Христа.

Розповідь вихователя про Великдень.

- Великдень завжди святкують і святкували у неділю. Тиждень перед Великоднем називаюь чистим або білим. Кожен день цього тижня має своє призначення. Люди перед Великоднем білять хати, прикрашають кімнати рушниками, прибирають подвір'я. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, жилавим. Чистий четвер – це день весняного очищення. Ще до схід сонця селяни чистять в коморах, стайнях, на подвір'ї, хатах – все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. Існує повір'я, що в Чистий четвер, до схід сонця ворон носить із гнізда купати своїх дітей в річці. Хто купається раніше від воронячих дітей, той буде здоровим протягом року. Хворі люди купаються вночі – «Поки ворон дітей не купає», щоб очиститись від хвороби. В Чистий четвер стрижуть дітей, щоб волосся не лізло і голова не боліла. У цей день господині готують сіль до Великоднього столу. Грудку солі загортають у ганчірку і кладуть до печі. Коли ганчірка обгорить, сіль забирають і зберігають до Великодня. За Чистим четвергом настає Страсна п'ятниця. В цей день гріх робити. Дозволяється пекти паски і саджати капусту.

Вихователь запрошує дітей заглянути у Великодній кошик. Кошик накритий рушничком, вихователь знімає рушничок, пропонує дітям розглянути вишивку і простеляє його на столі, потім викладає паску, запитує:

- Що це ? ( Великодній хліб, паска ).

Вихователь читає вірш « Паска »

В Страсну п'ятницю рано встала,

Замісила тісто на опару,

Добавила молочка, яєць,

Родзинок та масла,

Цукру білого, дрібку солі,

Накрила рушничком,

Та поставила на осонні:

«Підходь тістечко, запашне, тугеньке,

Щоб вийшла пасочка,

Смаченька, легенька».

Тістечко по формам розкладу,

В піч гарячу посаджу.

«Випікайся, пасочко, час твій поспів,

щоб потрапити до нас на Великодній стіл».

Діти розглядають паску.

- За Страсною п'ятницею надходить Великодня субота ( або Красна субота ) – день виготовлення Великодніх яєць.

- Які яйця готують люди ? ( крашанки, писанки, дряпанки, мальованки ).

Вихователь уточнює відповіді дітей, доповнює. Викладає з кошика розписанірозписані яйця, показує дітям.

Дряпанки ( шкрябанки ) – орнамент видряпується гострим предметом.

Крашанки (капанки ) – віск чи фарба падають краплинами.

Мальованки – візерунок малюється пензликом.

Писанки – візерунок розписують за допомогою спеціального писачка.

Писанка має до семи кольорів.

Вірші про писанку.

«Писанка»

Я писанка – красуня

Вся в рисках і в квітках.

Красу митців несу я,

Їх славлю у віках.

Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Пишалися малі.

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає.

- Хто розписував писанки? ( жінки, дівчатка, бабусі, мами ).

- А як називали жінок, які писали писанки? ( писанкарки ).

- Як писанкарки готувались писати писанку? ( мились, одягали чистий одяг, були здоровими ).

- Які страви кладуть у Великодній кошик? ( паска, писанки, крашанки, сіль, сало, масло, ковбасу, хрін, шинку).

- Для чого готували Великодній кошик? ( щоб освятити в церкві ).

- Так, цілу ніч у храмах іде Служба Божа. Світло горить у всіх хатах, бо у Великодню ніч його гасити не годиться. З ночі, або удосвіта (сонце ще не зійшло) йдуть святити паску. Під кінець служби всі виходять із церкви, відкривають кошики і запалюють у них свічки. Священник тричі освячує їх кропилом, вітає людей: «Христос Воскрес!», люди відповідають: «Воїстину Воскрес!»

Освячений Великодній кошик несуть додому, вітають усіх членів родини та накривають Великодній стіл. Люди пригощаються стравами з кошика. Вдень всі виходять із оселі на народні гуляння, діти граються в ігри.

- Як люди вітаються на Великдень? (повправлятись з дітьми в обрядовому вітанні одне одного).

- Давайте і ми пограємось у Велкодні ігри.

Гра «Дістань паску» (дівчатка тримають у руці шматочок паски, хлопці сідлають своїх коней, кожен скаче до своєї дівчини і підстрибує, намагається дістати паску).

- Як можна погратися писанкою на Великдень? («Відгадай, під якою шапкою», «Надбивки», «У кидька», «Котючки»).

- Давайте і ми пограємось (2 – 3 гри).

Вихователь підсумовує:

- Освячену писанку клали до першої купелі немовляти, щоб зростало дужим; приорювали у полі – щоб краще родило жито – пшениця; під поріг стайні – щоб добре велася худоба; в кожен куток хати під час забудови – щоб оселю оберігала від пожежі та іншої біди. А ще на Великдень співали пісні, частівки, жартували, танцювали – Ісуса Христа прославляли.

Пісня «свято Воскресіння».

Підсумок:

- Як готувалися до святкування Великодня ?

- Хто брав у цьому активну участь ?

- Як проводилася служба Божа ?

- Що відбувалося після її закінчення?

- Як розважалися ввечері дорослі і діти?

- Що нового ви дізналися про святкування Великодня?

- Які символи і обереги використовувалися під час святкування Великодня ?

Мир хай буде всім сьогодні,

Бо це ж свята Великодні.

Живе, не вмре святих небес

Святий привіт: «Христос Воскрес!»

Люди! Мир дав Бог з небес!

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Інтегроване заняття на тему: «Дітям про Шевченка»

Програмовий зміст:Поглиблювати знання дітей про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка.Виховувати любов до краси поетичного слова , викликати бажання вивчати твори поета,розуміти їх зміст.

Попередня робота: вивчення віршів поета,
Хід заняття

Вихователь: Щовесни , коли тануть сніги
І на рясті просує «веселка»
Повні сил і живої снаги ,
Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.

Саме в такий березневий світлий час яскраво засяяла над Україною зірка Т.Г.Шевченка – пророка, поета , художника.
Сьогодні ми зустрінемося з великим українським поетом Т.Г.Шевченком. А чому саме зараз? Бо день народження і день смерті його стоять поряд 9 – 10 березня. Між цими двома березневими днями 47 років життя , яке стало славою і гордістю українського народу.
Сьогодні ми звертаємося до поета , який став для України заповітною думою , її без-смертною піснею. Тож нехай вогонь його душі ( запалюю свічку ) запалить у наших серцях іскорку віри , надії , любові до рідної землі , свого народу.
- Придивіться до портрета Т.Г.Шевченка. І ви обов'язково зустрінетесь з його сумними очима , в яких затаїлись невиплакані сльози , біль і печаль. Високе чоло свідчить про високий розум. Ми ніби відчуваємо , як його переповнюють думи. Про що ж він мріє? А мріє він про свою долю безталанну , про далеких рідних людей , про Україну.

Багато років на Україні було кріпаки і пани. Кріпаки – убогі, неписьменні люди мусили важко працювати, задарма, на пана. Пани зневажали своїх кріпаків, крім того ,що заставляли їх працювати , били і навіть могли продати або подарувати іншому панові і саме в той час народився Т.Г.Шевченко

В похилій хаті край села ,
Над ставом чистим і прозорим ,
Життя Тарасику дала
Кріпачка – мати , вбита горем.

Народився Тарас Шевченко в селі Моринці на Черкащині у бідній родині . Батька Тара-са звали Григорій Іванович, а матір – Катерина Якимівна.
Жили вони в злиднях, багато працювали, щоб прогодувати сім’ю, а сім’я була чимале-нька – п’ять сестричок Тарасових і двоє братів. А звали їх: Катерина, Ярина, три Марії, Микита і Йосип.
Старша сестра Катерина була Тарасові за няню. Вона доглядала меншеньких дітей, го-дувала їх, коли батьки працювали на панському полі, поралася в хаті й надворі. Тарас дуже любив свою сестричку-няню, слухався її. Він був допитливий, вразливий, усім ці-кавився. Любив малий Тарас бавитися з дітворою, а ще більше слухати казки, пісні. Прийде, бувало, мати з роботи, сяде відпочивати, згорнувши свої натруджені за день руки, а він до неї горнеться, просить казку розказати, пісню заспівати. А ще більше лю-бив Тарас розповіді діда Івана Шевченка. Слухати його збиралася не тільки сім’я Шев-ченків, а й багато сусідів. Дідусь розповідав про героїв, які боролися за правду, за кра-ще життя простих людей, розповідав про повстання селян-кріпаків проти панів. Опові-дання діда Івана будили у Тараса думи про долю кріпаків.
Дитяча радість Тараса потьмарилася горем ще в дев’ять років, коли померла мама. А через два роки помер і батько. Ось, як про це пише Шевченко:
Там матір добрую мою
Ще молодую у могилу
Нужда та праця положила.
Там, батько, плачучи з дітьми,
А ми малі буди і голі,
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині,
А ми-розлізлися межи людьми,
Мов мишенята…
І почалося страшне сирітське життя. Тарас оселяється у дяка в школі - як школяр і дяків помічник. Він за те що вчився мусив виконувати всю роботу в школі та вдома у дяка. Небагато пройшло часу, але багато змінилося в житті хлопця. Він відчував потяг до поезії, малярства. В 14років його забирають працювати до поміщика - пана Енгельгарда. Важкими були його дитячі роки. ..
- Почав писати вірші Тарас ще в дитинстві. Перша його збірка вийшла під назвою «Кобзар» . Знаєте чому?
Коли Тарас був малий, він любив слухати пісні про народ, його життя. Ці пісні співали дідусі і грали на кобзі. Їх називали кобзарями. А Шевченко писав вірші про народ і то-му назвав свою книгу «Кобзар».
Всьому світові відома ця збірка
Вірші Шевченка перекладені різними мовами
- Діти, чому ця книга називається «Кобзар» ?

(відповіді дітей )

- Діти, а які вірші Т.Г. Шевченко ви знаєте?


(діти читають вірші)

- А про що писав в своїх творах Т.Г. Шевченко?

(відповідь дітей - про природу та красу рідного краю, про минуле тяжке життя, про свою сім'ю, про любов до матері, жінки)
- Багато віршів написані Шевченком покладені на музику. Це пісні «Заповіт», «Зацві-ла в долині», «Реве та стогне Дніпр широкий»,«Стоїть гора високая», «Думи мої думи», «Садок вишневий коло хати»,«Ой, у полкалина»

Музична пауза пісня « Зоре моя вечірняя»

Підсумок: Про яку визначну людину ми сьогодні говорили?

Який ваш улюблений вірш Шевченка?

Виховний захід

"Зустріч з учасниками АТО"

МУЗИКА « Україна» -Заходять діти і сідають

Ведуча 1.Вітаємо вас на нашому заході, присвяченому зустрічі з воїнами-героями України.

Ведучий2.Зараз найбільші наші герої – це воїни АТО, які воюють, воювали і полягли на сході України, захищаючи нашу землю.

Ведуча 2.На сьогоднішній зустрічі присутні наші герої: Заборонюк Роман Васильович, Дубровський Андрій Олексійович, Соколов Денис Андрійович.

Ведуча 1. Тож сьогодні ми вітаємо наших героїв - воїнів – земляків, яких ми запросили, щоб сказати їм найщиріші слова вдячності за їх відвагу, мужність та героїзм.

Ведуча 2.23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90-ті,Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще три роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів, пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Раніше ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту.Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці, які зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України.

Ведуча 1.Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням, це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.

Ведуча 2. Земля , на якій ми живемо, називається Україна. З давніх-давен тут жили працелюбні, талановиті люди. Вони сіяли гречку, вирощували хліб, оздоблювали свій одяг і житло, співали мелодійних пісень, захищали свої домівки від ворогів. А називалися вони українцями. Дорогі наші солдати, ми дуже хочемо, щоб в ці хвилини хоч на хвильку вас залишили спогади війни.

Ведуча 1.Ми дуже хочемо вас підтримати, підбадьорити і подарувати від наших дітей Садовського дитячого садочку музичний дарунок - концерт.І зараз наші дівчатка виконають пісеньку про маленьку Українку.

ПІСНЯ «Я МАЛЕНЬКА УКРАЇНКА»

1.Я маленька українка горнуся до неба
Маю рідну Батьківщину іншої не треба

Приспів:Ясні зорі тихі води синій льон цвіте
Лиш на рідній Батьківщині сонце золоте-2 рази

2.Я маленька українка люблю свого Боже
Бо Господь всіх розуміє,Він нам допоможе

Ведуча 2.Увсіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без батьківщини.

Ведуча 1. Так само вважають і наші дітки, які розкажуть про Україну.

Україно, рідний край:
Поле, річка, синій гай.
Любо стежкою іти,
Тут живемо я і ти!

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик , мов свічечка.

Квітують, маюють, квітують поля –

Добридень тобі, Україно моя.

На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і гаї,
Та тільки одна на землі Україна,
А ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди ростуть,
Та тільки одну Батьківщину ми маєм —
Її Україною звуть.

- Любіть Україну, як сонце любіть,

як вітер і трави, і води.

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву -

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов'їну.

Мелодійна і співуча,

Дзвінка, солов’їна.

Наша мова українська,

Ненька моя рідна.

І барвиста й соковита,

Чиста, мов джерело,

Мов сопілка калинова,

Виграє до мене.

Є багато країн на землі,

В них озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

А найкраща завжди Батьківщина.

Ведуча 2. Серед урочистих пісень, які співали українці, були різні: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Заповіт» Тараса Шевченка», «Молитва за Україну» Олександра Кониського, а молодь у багатьох куточках України співала саме «Ще не вмерла Україна» Павла Чубинського та композитора Михайла Вербицького.

Слова палкі – мелодія врочиста,

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста

Це клич один з мільйонів голосів.

Це анаша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі й чують вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї лине світло навкруги.

Ведуча 1. Ми переконані, що ви знаєте, як поводитись під час виконання Державного Гімну. Отже, звучить

Гімн України.

Ведучий 2.Запаливши свічечки, Ми просимо хвилиною мовчання вшануватипам’ять усіх загиблих у війні на сході України Героїв Небесної сотніі всіх солдатів, які загинули на війні, захищаючи нас, і які назавжди в нашій пам’яті залишаться героями. (Хвилина мовчання)

Ведучий 1.Прошу сідати.

Ведучий 2. Діти, чи є ви справжніми маленькими громадянами України, чи добре визнаєте символи своєї держави?

Наш герб – тризуб, Синьо-жовтий прапор має:

Це зброя, слава й сила. Синє небо, жовте жито,

Наш герб – тризуб, Прапор свій оберігаєм.

Недоля нас косила, Він – святиня – знають діти.

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

Ведуча 1. До вашої уваги Музична композиція «Дивна квітка»

Музична композиція «Дивна квітка»

Ведучий 2.Дорогі наші захисники! Ми розуміємо, що вам важко говорити про війну, тому що дуже свіжі рани від тих втрат, про які ви знаєте, болючими є спогади, бо ви бачили в лице криваве обличчя смерті. Але тільки ви можете розказати молодому поколінню, як треба захищати Батьківщину.

– Розкажіть, будь ласка, як ви потрапили на Схід України і в яких рядах ви служили?

– Ви, як військові, що були на передовій у самому пеклі, скажіть, чи відчували ви там підтримку з боку іукраїнського народу.

– Ми знаємо, що вам боляче говорити про бої, втрату друзів, про ти жахи, що ви пережили. Але, може, хтось з вас хоче згадати і висловити побажання молодому поколінню, своїм друзям та рідним.

Ведуча 1.Розкажу тобі я, Україно,

Знай, що ти найкраща на весь світ!

Не зашкодять будь-які руїни –

В тебе зацвітає гарно цвіт!

Ведуча 2.Від твого духмяного повітря

Весело щебечуть пташечки,

На сопілках вправно грають діти

І летять над горами качки.

Ведуча 1.Навіть в час війни ти розквітаєш,

Україно мила, ти цвіти!

Я тебе люблю, ти добре знаєш,

Бо любові нас навчила ти!

Ведучий 2.Шановні наші гості , зустрівшись з вами сьогодні хочеться побажати вам.Хай дороги стеляться крилато,

Будуть чисті, рівні, як струна,

А добро не оминає хату,

Як не обминає цвіт весна

Хай здоров’я, радість і достаток

Стеляться для вас, як вишні цвіт,

Хай малює доля з буднів свято,

І Господь дарує Вам багато літ.

Ведучий 1.Маленькі донечки приготували для вас веселий таночок про Україну.

ТАНОК «ДОНЕЧКИ УКРАЇНИ»

Ведучий 2.Дорогі наші, рідні Герої! Немає слів, якими можна подякувати за Ваш подвиг! Але ви знайте, що щира дяка – у серці кожного з нас. .Дорогі наші захисники, підростаюче покоління, обіцяють рівнятись на вас і стати справжніми патріотами своєї держави, боротися за волю, честь і за народ. Дякуємо вам за наше мирне життя! Дякуємо за те, що ми можемо прокидатися у теплих ліжках! Дякуємо, що ми не чуємо свисту куль, не знаємо «градів» і «ураганів»!

Низький вам уклін за ваш героїзм!(Вручити подарунки).

Музика «МИР БЕЗ ВОЙНИ» -Танцювальна композиція з голубами

Ведучий 1.Хай живе Україна! Слава Україні! Героям слава!

Батьківські збори з елементами тренінгу

"Патріотичне виховання дітей дошкільного віку"

1.Чому важливе патріотичне виховання?

Шановні батьки! Тема наших зборів «Патріотичне виховання дітей дошкільного віку». Це не модне гасло, це актуальна необхідність.

Дошкільне дитинство період яскравих вражень, незабутніх переживань, які довго зберігаються в пам’яті людини, стають базовою основою її духовного світу, що пов’язує з рідним домом, місцями, де вона народилася та зросла. Саме цей період є сприятливим для формування патріотичних почуттів. Патріотичні почуття формуються на основі вражень, переживань, які отримує дитина. Саме з цього набутого соціального досвіду і сформується громадянська позиція особистості, її людська та національна гідність.

У народі кажуть: «Добрий приклад – кращий за сто слів». Саме тому від впливу батьків, дорослого оточення дитини й залежить, яким громадянином виросте дитина, чи стане вона патріотом своєї країни. Виховний вплив батьків на дітей є найвагомішим, оскільки батьки впливають навіть тоді, коли не роблять цього спеціально. Ваші слова, вчинки, ставлення дитина вбирає в себе, наче губка. Наслідуючи батькам, які є еталоном поведінки та беззаперечним авторитетом, дитина засвоює норми поведінки, ставлення до природи, до людей, що оточують, до рідного міста.

Почуття патріотизму починається в дитини з рідної домівки, з лагідної колискової мами, із сімейних свят. Окремо зазначу, що дуже важливо, щоб дитина в сім’ї мала свої обов’язки, щоб її залучали до посильної участі в сімейних справах, що сприяє зміцненню «почуття сім’ї». Дитина приймає свою родину, свій дім такими, якими вони є, і любить їх просто так. Це почуття «батьківського дому» і стане основою любові та поваги до Батьківщини.

Засади патріотично-моральної та національної свідомості закладаються саме в родині: у щоденних буднях життя, його радощах і прикрощах. Саме на основі цього зароджується взаємоповага між людьми, любов, приязнь. І дуже важливо, щоб дитина росла не лише споживачем, який уміє лише брати, а й особистістю, здатною до вміння любити, турбуватися про рідних, співчувати іншим.

Важливо з перших років життя навчити дитину любити своїх батьків, допомагати їм, щоб потім діти могли любити свою країну, турбуватися про неї. Проте це не прийде само собою, необхідно і нам, педагогам, і вам, батькам, спрямувати певні зусилля на це:

• Знайомити дітей з роллю батьків як громадян, працівників , що вносять свій вклад у майбутнє нашої країни. Наприклад: екскурсія дитини на роботу до батьків, розповідь батьків про свою роботу.
• Знайомити дітей з рідним селом: прогулянки по селу, екскурсії по визначних місцях, поїздки до міст, які знаходяться поблизу.
• Привчати дітей берегти та любити природу рідного краю: спільне висаджування квітів, дерев, підтримання чистоти.
• Разом турбуватися про рідних ( а може, просто про сусідку похилого віку, яка живе поруч); принести покупки, привітати зі святом, напоїти гарячим чаєм.
• Віддавати пошану ветеранам, захисникам батьківщини.

2. Прислів’я і приказки про родину.

«Без сім’ї немає щастя на землі» - саме так говорить народна творчість про родину.

Як батьки ставляться до своїх батьків, так і діти ставитимуться до них.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Нема у світі цвіту гарнішого над маківочку, нема ж кого ріднішого над матіночку.

Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.

Як матір покинеш, то й сам загинеш.

Без любові до матері немає і любові до людей.

Той добре серце має, хто слабшого захищає.

На сонці тепло, а біля матері добро.

Дитина плаче, а матері боляче. У дитини заболить пальчик, а у матері - серце.

Яке дерево, такі й віти, які батьки, такі й діти.

Молодь багата мудрістю батьків.

Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.

Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках.

Яка гребля, такий млин; який батько, такий син.

Яке коріння – таке насіння.

Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.

Які мамка й татко, таке й дитятко.

3. «Чарівна торбинка»

Усі знають, що любов до Батьківщини починається з любові до Малої Батьківщини – міста, села. І перед нами постає завдання – ознайомити дитину з історією міста, його історичними пам’ятками, визначними місцями.

Завдання: «Чарівна торбинка»: батьки по черзі витягають запитання та коротко відповідають на них, інші можуть доповнювати.

1. Щоб ви розповіли дитині про історію заснування нашого села?

2. Звідки пішла назва села?

3. А які історичні місця ви відвідували з дитиною?

4. Чи можете ви доступно для дитини розповісти про історичні об’єкти села,селища?

5. Чи є у вашій родині традиція відвідувати пам’ятні місця, покладати квіти?

6. Чи є у вашій родині улюблений куточок села? Чому ви його обрали?

7. Чи приймаєте ви участь разом з дітьми у впорядкуванні вулиць, парків, квітників біля свого будинку?

8. Чи є у вас улюблений маршрут прогулянок по селу?

9. Чи знаєте ви походження назв вулиць?

4. Кросворди

Нам дорослим, іноді також потрібно оновлювати свої знання про рідну країну.

Завдання: розгадати кросворди

1. 1.Місто Харківської області тісно, пов’язане з ім’ям відомого художника І.О. Рєпіна.

2.Знаменитий філософ, письменник, який багато часу жив на території Харківської губернії.

3.Місто – оплот українських козаків.

4.Квітка, яку в вінок мала право вплести тільки дівчина-сирота.

5.Місто, біля якого знайдено перші відомі факти про хрещення українців.

6.Рослина, національний символ України.

7.Місто, біля якого знаходиться відома Тарасова гора.

(1.Чугуїв. 2.Сковорода.3.Хортиця.4.Мак.5.Київ.6.Калина.7.Канів.)

2.1.Великодні символи.

2.Оберіг, яким прикрашають червоний кут (його передавали з роду в рід).

3.Берегиня роду.

4.Символи незайманої дівочої вроди.

5.Первісна ланка, що виховує громадянина.

6.Продукт харчування, який набув культу в Україні.

7.Хатнє вогнище, оздоблене кальовкою.

8.Птах, що символізує родину, приносить щастя.

9.Кущ із червоними ягідками, без якого «нема України»

(1.Писанка.2.Рушник.3.Мати.4.Волошка.5.Родина.6.Сало.7.Піч.8.Лелека.9.Калина.)

3.1.Червона квітка, оберіг від нечистої сили.

2.Ця квітка символізує надію, вона завжди росте коло хати.

3.Синя квітка, що символізує юність і безсмертя людської душі.

4.Найгарніша, але дуже колюча квітка.

5.Кущ, який навесні весь у білих квітках, а восени з червоними ягідками (символ дівочої краси).

(1.Мак.2.Мальва.3.Барвінок.4.Троянда.5.Калина.)

5. Вагоме значення в патріотичному вихованні дитини мають сімейні свята та традиції. Необхідно з дитиною дошкільного віку вчити не лише дату її дня народження , а й усіх близьких людей, нагадувати заздалегідь про сімейні свята, запропонувати разом виготовити подарунок.

Завдання: Чи знаєте ви, який птах повертається першим з теплих країв? Так, першим прилітає з вирію жайвір(жайворонок) і своїм чудовим голосом сповіщає: вже прийшла весна, а отже, час виходити в поле, орати, сіяти. А назвали цих пташок жайворонками, бо, за давніми легендами, вони народилися із сонячного жару. Тому саме цей птах символізував прихід весни, тому саме до нього споконвіку зверталися українці з проханням наблизити весну. В українського народу здавна існував звичай: навесні жінки випікали печиво у вигляді жайворонків, а малята бігали з ними ланами, грали в ігри і закликали весну. Люди вірили, що такі символи-пташечки допоможуть прогнати люту зиму і наблизять теплу пору. Сьогодні я пропоную вам виготовити чудових паперових жайворонків.

• Спочатку виріжуть батьки шаблон пташки по намальованому контуру.
• Зігніть пташку навпіл і посередині тулуба зробіть надріз, щоб можна було вставити крильця.
• Прямокутний аркуш паперу складіть разом із своєю дитиною у вигляді гармошки(це будуть крильця). Готові крила вставте в отвір на тулубі паперового птаха.
• Зверху на тулубі приклейте ниточку(стрічку), щоб потім можна було повісити птаха вдома.
• Домалювати очі,дзьобик,чубчик та розмалювати хвостик.

Діти, вам сподобалось виготовляти жайворонків, а вам батьки?

Пропоную вам удома спільно з вашими близькими виготовити паперових жайворів і прикрасити цими чарівними пташками дерева біля ваших будинків. Навчіть своїх друзів, з якими ви граєте на подвір’ї, закличних пісень, пограйте з ними в обрядові ігри – адже весна не за горами.

Пісня-хоровод «Жайвір прилетів»

Жайвір прилетів, весноньку просив:

- Веснонько, прийди, землю розбуди.

Жайвір прилетів, вербоньку просив:

- Вербо, зацвіти, квіти розпусти.

Жайвір прилетів, дощика просив:

- Дощик, поливай, земле, розквітай!

Молодці діти і ваші батьки, а тепер ми можемо всі разом за допомогою наших чарівних жайворів закликати інших птахів, щоб вони швидше поверталися з вирію і принесли нам на крилах весну

Діти беруть паперових птахів у руки, піднімають їх над головою, рухаються по колу і промовляють.

Із вирію-краю пташок викликаєм:

Летіть, жайворонки, до нашої сторони,

Летіть, соловейки, до нашої земельки,

Спішіть, ластів’ята, до нашої хати

Весну зустрічати – Зиму проводжати.

6. Звичайно, головним святом для дитини є її власний довгоочікуваний день народження. Проте , як показує практика, дуже часто свято дитини перетворюється на свято дорослих: дитина отримує дарунок, ласощі, а далі дорослі розмовляють між собою, обговорюють незрозумілі, далекі для дитини теми, і дитина починає сумувати. А коли дитині нудно, її вчинки стають неадекватними, однак дорослі не розуміють, що не так, адже вони приклали стільки зусиль…

Завдання: розкажіть про те, як ви святкуєте день народження вашої дитини, як він проходить у вашій родині.

• Святково прикрашена кімната
• Запрошення ровесників, або родичів
• Ігри, розваги для дітей відповідно до віку
• Брати участь в іграх не тільки дітям, а й дорослим

7. Опрацювання анкет

Шановні батьки, дуже дякую вам за заповнення анкет, які вам надавалися.

По першому питанню «Чи вважаєте Ви патріотичне виховання необхідною умовою гармонійного розвитку вашої дитини?» майже всі батьки вважають, що так!

По другому «Хто повинен займатися патріотичним вихованням вашої дитини?» - більшість батьків вважають, що це повинен бути комплексний підхід, дехто - дошкільний заклад, - батьки, - бабусі та дідусі. Скажіть будь ласка, а якщо ми всі будемо виховувати по різному , ми можемо виховати справжнього громадянина нашої країни. Якщо не буде співпраці, то про що може йти мова.

3.Хотілося, що батьки більше дізнавалися про походження імені та прізвища і могли пояснити своїм дітям.

4. Щодо розважальних комплексів та музеїв, зрозуміло, що в нас в селі це не можливо. Але будь ласка знаходьте час повезти дітей до ставка, на яри на природу, влітку на пікнік, взимку на ковзанку і т.д.

5. Було питання стосовно обов’язків дитини, дуже втішили відповіді, що ваші діти мають обов’язки, також допомагають підготуватися до сімейних свят.

6. Стосовно того,чи часто спілкується ваша дитина з бабусями і дідусями. Ви відповіли , що достатньо часто. Але на превеликий жаль, ваші діти, деякі, не всі не можуть назвати як звуть бабусю чи дідуся, навіть маму чи тата. Хоча діти старшого дошкільного віку повинні це добре знати. Готуючи дітей до школи, вони ще повинні знати ким працюють їхні батьки. Розповідайте про це своїм дітям.

8. Практичні рекомендації для батьків:

Патріотичне виховання не потребує від батьків надмірних зусиль, достатньо лише самим вести себе відповідно до тих морально – патріотичних норм, які б ви хотіли бачити у своїй дитині.

Спробуйте виконати рекомендації:

• Йдучи по вулиці, розкажіть її назву, про історичні пам’ятки, які на ній знаходяться, про походження її назви.
• Провідайте найстаріших членів вашої родини. Попросіть їх розповісти про історію вашої родини, країни, учасником якої вони були.
• Погуляйте вулицями рідного села, а ввечері попросіть дитину намалювати свої враження. Зберіть ці малюнки до книжки про рідне село. Через деякий час перегляньте її, згадайте про ваші враження.
• У День Перемоги всією родиною відвідайте парк Пам’яті. Вшануйте ветеранів Великої Вітчизняної війни, покладіть квіти до пам’ятника.
• Разом висадіть квіти, дерева. Доглядайте за ними разом із дитиною.
• Знайомте дітей зі звичаями та традиціями рідного краю.
• Вечорами заспівайте українську пісню, прочитайте казку про мудру дівчину, сміливого Котигорошка, відданого Кирила Кожум’яку.
• Створіть сімейний фотоальбом «Моє рідне село», придумайте віршики про нього, запишіть їх під світлинами.

Я від душі бажаю, щоб наші діти зростали гідними синами й дочками рідного села, країни. Плекаючи в дітей почуття любові до Батьківщини, ми - дорослі повинні й самі бути достойними громадянами нашої рідної України!

Семінар-практикум "Виховати патріота України"

Творча година «ВИХОВАТИ ПАТРІОТА УКРАЇНИ…»

• МЕТА: створити умови для професійного самовдосконалення учасників творчої години; сформувати уявлення про багатогранність напрямків педагогічної діяльності з морально-патріотичного виховання;надати практичну допомогу у виборі та оволодінні сучасними формами та методами в роботі з даної теми.

ЗАДАЧІ: · формування у педагогів розуміння актуальності роботи по вихованню морально-патріотичних основ у вихованців дошкільного закладу;

· створення умов для самоосвіти педагогів у даному напрямку;

УЧАСНИКИ: адміністрація та педагоги дошкільного закладу «Веселка».

МІСЦЕПРОВЕДЕННЯ: групова кімната дошкільного закладу «Веселка».

ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА: · створення ініціативної групи по проведенню творчої години;

· вивчення науково-методичної літератури з патріотичного виховання;

· виставка методичної літератури з патріотичного виховання;

· виставка дидактичних ігор та посібників з патріотичного виховання;

· виставка буклетів патріотичного виховання;

· виставка дитячих робіт з теми творчої години.

ОБЛАДНАННЯ: Підготовлені робочі місця для участників, презентація з теми творчої години, конверти з завданнями для учасників.

ХІД:

Звучитьпісня «Боже Великий, єдиний»(СловаО.Кониський,музика М.Лисенко)

ВЕДУЧА читає вірш:М.Чернявський «Рідний край»

Увсіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

Анас, людей, без батьківщини.

— Доброго дня, шановні колеги! Ми раді вітати Вас на творчій годині «Виховати патріота України…».

ВЕДУЧА: - А що таке Батьківщина? Скажіть,будь ласка, який образ виник у вас?(педагоги почерзі озвучуютьсвоїасоціаціїна дане слово).

У кожного з вас виник свій образ Батьківщини, у декого вони схожі, у декого — ні. Давайте виведемо своє визначення слова «батьківщина», виходячи з ваших образів.

(Один з педагогів виводитьзагальне поняття слова «Батьківщина»)

«Батьківщина»—вітчизна,країна, у якій людина народилася, цетериторіяз її природою, населенням, особливостями історичного розвитку, мови, культуры, побуту та моралі. У більш вузькому значенні — чиєсьмісценародження.

ВЕДУЧА: - Аяк ви розумієтетермін «патріотизм»?(Відповіді педагогів)

- Шановні педагоги,звернемося до енциклопедії.

Патріотизм-целюбов до Вітчизни, відданість їй, намагання своїми діями служити її інтересам.

Велика радянська енциклопедія:

Патріотизм–моральний та політичний принцип, соціальне почуття, змістом якого є любов до Вітчизни та готовність підчинити її інтересам свої особисті інтереси.

ВЕДУЧА: -Шановніколеги,чиактуальна в нашчаспроблема патріотичного виховання?(Відповідіпедагогів)

ВЕДУЧА: - Так, ви маєте рацію, в сучасних умовах патріотичне виховання особливо актуальне. У листі Міністерства освіти і науки України від 27.06.2014 №1/9-341 «Про організацію роботи в дошкільних навчальних закладах у 2014-2015 навчальному році» зазначено: «відповідаючи на вимоги часу, запити суспільства, у контексті духовного розвитку особистості важливо здійснювати виховання в дітях патріотизму і толерантності до людей різних національностей. Це досягається активізацією емоційної сфери дошкільника на основі широкої поінформованості про історію, традиції, культуру рідної країни».

Концепція Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року основним завданням дошкільної освіти визначає(цитата)«…виховання любові до Батьківщини, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв.»

- Чому, на Ваш погляд, формування у дітей патріотичних почуттів слід розпочинати з дошкільного віку?(Відповіді педагогів)

ВЕДУЧА:- Саме в дошкільному віці діти легко піддаються педагогічному впливу, в них найбільша сила й глибина вражень. Тому все, що засвоєно в цей період – знання, вміння, навички – є особливо міцним. Важливо закласти в сприйнятливу душу дитини людські цінності, зародити інтерес до освоєння рідної культури, історії своєї країни.

-Яка, на Вашпогляд,найважливіша мета морально-патріотичноговихованнясучасного дошкільника?(Відповідіпедагогів)

ВЕДУЧА: - Ви згодні зтієюпослідовністю роботизпатріотичноговиховання, якапредставлена наекрані?

ДОШКІЛЬНИЙ ЗАКЛАД

РІДНЕ СЕЛО

ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ

КОНСТИТУЦІЯ

СІМ`Я

РІДНА ВУЛИЦЯ

КРАЇНА, ЇЇ СТОЛИЦЯ, СИМВОЛІКА

(Педагоги виправляють помилки)

ВЕДУЧА: - Як Ви правильно помітили йти треба від близького до далекого. Звичайно, дана схема не відображає всієї повноти роботи з патріотичного виховання, що включає виховання в дітей любові до рідної природи, поваги до людей праці, незалежно від їх соціального стану та національної приналежності.

-Які направлення дошкільноговиховання єбазоюдля патріотичного виховання? (відповіді педагогів)

ВЕДУЧА:- Базою патріотичного виховання є моральний, естетичний, трудовий, екологічний , розумовий, культурний, історико-краєзнавчий напрямок роботи з дошкільниками. У процесі такого різностороннього виховання зароджуються перші паростки громадянсько-патріотичних почуттів.

- Від яких умовзалежитьпробудженняпочуттялюбовідо Батьківщини, духовний творчий патріотизм?(Відповіді педагогів)

ВЕДУЧА: З ваших відповідей можна зробити висновок, що для пробудження почуття любові до Батьківщини необхідно:

- створити сприятливий психологічний клімат у колективі. Кожен день дитини в дошкільному закладі повинен бути наповнений радістю, посмішками, добрими друзями, веселими іграми.

- створити й збагатити предметно-розвивальне та ігрове середовище з урахуванням інтересів та потреб дитини, яке надає можливість їй просуватися в своєму розвитку й самореалізації.

- поєднувати різноманітні методи, що забезпечують об`єктивність та точність отриманих даних.

-Шановні колеги, аякіметоди та прийоми Ви вважаєте найбільш ефективними в робот іпо вихованню патріотичнихпочуттів?

(Педагоги:

· перераховуютьметоди— наочний, словесний практичнийтавидидіяльності,що донихвідносяться;

· діляться з колегами прийомами в роботі,що допомагаютьїм успішно реалізовувати даний напрямок роботи в молодшому, середньому, старшому дошкільному віці.)

ВЕДУЧА: - У роботі можна використовувати різноманітні методи та прийоми, але обов`язково при виборі того чи іншого метода (прийому) необхідно враховувати психологічні особливості дошкільника: емоційне сприйняття оточуючого, образність та конкретність мислення, глибину та загостреність перших почуттів.

Основною формою роботи має бути спільна діяльність, що підвищує активність мислення. Тут доречним буде прийом порівняння «раніше й тепер», запитання, індивідуальна робота, звертання до досвіду дітей. Це допомагає дітям самостійно аналізувати побачене, робити узагальнення, висновки. Можна запропонувати знайти відповідь в ілюстраціях, запитати у батьків.

Відомо, що для дитини дошкільного віку характерні короткочасність інтересів, не стійка увага, стомленість. Тому звертання до однієї й тієї ж теми декілька разів сприяє розвитку уваги дітей та довготривалому збереженню інтересу до неї. Врахування вікових особливостей дітей вимагає широкого застосування ігрових прийомів, що важливі для підвищення активності дітей, для створення емоційної атмосфери (ігри-подорожі). Все це підкріплюється різноманітними іграми, продуктивними видами діяльності.

-Які ігрові завдання та вправи,Ви використовуєте в своїй роботі?

(Педагоги діляться з колегами найцікавішими знахідками,що допомагають їмздійснювати ігрову діяльність в молодшому, середньому, старшому дошкільному віці.)

ВЕДУЧА: - К.Д. Ушинський писав: «Дитині нічого заперечувати, їй потрібна позитивна їжа, годувати її ненавистю, відчаєм та презирством може тільки людина, яка не розуміє потреб дитинства».

-Чи володієте Ви особистісними якостями,які можуть бути позитивним прикладом у вихованні патріотизмуу дітей?(Відповідіпедагогів)

ВЕДУЧА: - У вихованні все базується на особистості вихователя. Ніякі знання педагога не дадуть ефекту, якщо сам він не буде любити свою країну, знати її культуру та традиції, не буде любити свій край, не буде поважати свій народ, жити його інтересами та турботами.

- Шановні колеги, ми пропонуємо вам спробувати свої сили в діловій грі.

ВЕДУЧА: - Уважно послухайте правила. У грі беруть участь всі педагоги, для яких ми підготували 5 завдань. Всі вони мають відношення до питань патріотичного виховання.

- Привітаємо один одного і побажаємо успіху!

- Перед початком гри проведемо невеликурозминку

Завдання на розминку.

Ви отримаєте конверти з карточками. Ваша задача відкрити їх, дістати карточки, прочитати текст і сказати назву одного напрямку з патріотичного виховання дошкільників.

1.Зачитую текст та визначає назв унапрямку з патріотичног виховання.

Криницю з давніх-давен поважали, як символ життя. Її копали на місці джерельця, адже з джерела починається річка. Біля криниці ніколи не можна сваритися, тому що вода має властивість заряджатися не тільки позитивною, але й негативною енергією. Від негативної енергії вода втрачає цілющі властивості. Усі криниці не тільки оберігались, але й прикрашались рушниками. Біля криниці висаджували квіти й завжди калину, яка додавала воді лікувальних властивостей.

Відповідь: (Екологічнийнапрямок)

2.Зачитує текст та визначає назву напрямку з патріотичного виховання.

На Дніпрі, на острові Хортиця, була заснована держава вільних людей, що називалися козаками. У давнину господарями нашої землі були пани з Польщі. Дуже важко жилося українському народу в ті часи під пануванням чужих володарів. Селяни важко працювали на панській землі й зовсім не мали свободи. Пан міг селянина продати або навіть убити, та деякі волелюбні селяни не могли стерпіти такої неволі. Вони втікали на вільні землі, де не було не сіл, ні міст ніякої влади. Тож ті люди гуртувалися групами, здобували собі зброю, полювали на дикого звіра й так жили. На ті степи не раз нападали вороги – турки, татари, доводилося оборонятися, давати відсіч. Татари називали цих людей «козаками», що з татарського означає «вільна людина»

Відповідь: (Історично-краєзнавчий напрямок)

3.Зачитує текст та визначає назву напрямку з патріотичного виховання.

«Одного разу зібрав Господь до себе всі країни та почав дарувати кожній різні таланти. Кого наділив талантом танцювати, кого – гарно малювати, комусь дістався талант бути актором і гарно грати різні ролі . І ось, коли всі країни розійшлись, Господь почув, наче хтось плаче…він озирнувсь і побачив маленьку дівчинку, яка стояла в куточку босоніж, на ній була довга сорочка, вишита різними квітами, а її голівку прикрашав віночок зі стрічками. «Ти хто? Та чому ти плачеш?», - запитав Господь дівчину.

«Я – Україна. А плачу тому, що мені не вистачило жодного таланту…», - відповіла дівчинка. «заспокойся, не плач. Я наділю таким талантом тебе, що ні в кого немає». І Господь подарував Україні талант – гарно співати. З тих пір Україна славиться своїми піснями».

Відповідь: (Культурний напрямок)

ВЕДУЧА: - Спасибі нашим колегам за правильні відповіді.

Робота з патріотичного виховання багатогранна, різнопланова, вона ведеться по багатьох напрямках, і саме ці напрямки будуть зустрічатися в нашій грі.

А зараз,запрошуємо пограти

І проблеми порішати.

Щось згадати, повторити,

Чого не знаємо —підучити.

ВЕДУЧА: - З чого починається Батьківщина … Розпочнемо зі знайомства з історії минулих років. Пропонуємо учасникам нашої ділової гри1-е завдання.

Завдання1:

Для вас будуть представлені ребуси. В ребусах зашифровані слова-поняття. Задача розшифрувати ці ребуси, назвати зашифровані слова.

Війна, герої, патріот, батьківщина, історія, перемога.

Чи знаєте ви, що:

Видатні люди Харківщини: Григорій Савич Сковорода – великий український філософ, поет і мандрівник (село Сковородинівка Золчівського району); Василь Назарович Каразін –видатний український учений, винахідник і громадський діяч, засновник Харківського національного університету(село Кручик,що в Богодухівському районі); Ілля Юхимович Рєпін – відомий в усьому світі художник (родом з Чугуєва)

ВЕДУЧА: Друге завдання «Шифрувальники» -визначити особистісне бачення поняття «Патріот» на основі асоціативних зв’язків.Вам потрібно обговорити та придумати слова-асоціації, розшифровки на кожну літеру даного слова й озвучити їх.(Наприклад: П- принциповий, А-актуальний, Т- товариський, Р-рішучий, І- ініціативний, О- освічений, Т-толерантний.

ВЕДУЧА:Природа — важливий фактор у вихованні патріотизму. Так хто ж людина —господар природи чи друг та захисник? Дослідник чи завойовник? Вона над природою чи вона поряд з природою?

Як Ви вже здогадалися, наше третє завдання буде про природу – природу Харківщини.

Назвіть міські парки та сквери, чиє ім`я вони носять?

Відповідь: Парк Горького, харківський зоологічний парк, екопарк ім. Фельдмана, лісопарк, Ляльковий театр, сад ім..Т.Г.Шевченка, майдан Свободи.

Назвіть історичні пам’ятки Харкова?

Відповідь: Покровський собор, Благовіщенський собор, успенський собор

ВЕДУЧА:-Фраза з історично-краєзнавчого напрямку: «…задача педагогів та батьків — знайомити дітей з навколишнім світом, спираючись на історичні події та факти» вдало підійшла до нашогонаступного завдання, яке має назву — «Темна конячка». Тут ми задумали людину, яка зіграла в історії України важливу роль.

Ваше завдання відгадати її. Про кожну людину є п`ять підказок.

Завдання4:

1.У Києві, Луцьку, Львові йому споруджено пам`ятник.

2.У Києві на вулиці з його іменем розташовані будівлі Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.

3.У часи незалежної України відкрито музей у Львові, Івано-Франківській області, Києві.

4.Його портрет зображено на банкноті номіналом 50 гривень.

5.Він був першим президентом Української Народної Республіки.

Відповідь: Грушевський Михайло Сергійович

Завдання5:

1.Йому присвоєно ступінь академіка з гравірування.

2.У багатьох державах йому встановлено пам`ятник.

3. Його твори стали народними піснями.

4. Він народився в сім`ї кріпака.

5.Його ім`я стоїть в одному ряду з іменами Пушкіна, Лєрмонтова, Міцкевича.

Відповідь:Шевченко Тарас Григорович

Завдання6:

1.У шкільні роки він прочитав роман Даніеля Дефо «Робінзон Крузо» за три місяці.

2.Його ім`я носить Національний інститут серцево-судинної хірургії.

3.Перші два курси медичного інституту він закінчив за рік.

4.Він – український хірург, академік Академії Наук України, член-кореспондент АМН, Герой Соціалістичної Праці.

5.Він вперше в країні зробив протезування митрального клапана серця, першим у світі став використовувати штучні клапани з покриттям.

Відповідь:Амосов Микола Михайлович

ВЕДУЧА: -Українці – нація творча. Не виняток і педагоги-дошкільники. Ми пропонуємо вам відпочити і розгадати кросворди. (Педагоги опрацьовують кросворди)

ВЕДУЧА: -Ось так весело, знайомлячись з джерелами народної культури, ми залучились до культурного багатства українського народу.

Повернемося до нашого останнього завдання.

Останнє завдання.Вам необхідно скласти план заняття «Наша Батьківщина – Україна» з теми, яку ви отримаєте в конвертах. Час на складання плану 5 хвилин.

Представляютьсвої плани занять.

«Україна- моя країна»

«Моє рідне місто Харків»

«Я люблю свою сім`ю»

ВЕДУЧА: - Ось і підійшла до завершення наша творча година «Виховати патріота України…». Так що ж означає «Виховати патріота України…»?

(Педагоги говорять)

- «Виховати патріота України» — це значить наповнити повсякденне життя дитини благородними почуттями, які прикрашали б усе, що вона пізнає та робить. Любов до рідного краю, рідної культури, рідної мови починається з малого – з любові до своєї сім`ї, до свого житла, до свого дошкільного закладу.

Поступово ця любов переходить у любов до Вітчизни, її історії, минулого й теперішнього, до всього людства.

А на завершення нашої зустрічі ми пропонуюмо всім учасникам заспівати гімн.

Колектив виконує гімн.

Інтегроване заняття для дітей різновікової групи на тему:

«Українці ми маленькі.Вишиванка-вишиваночка»

Програмові завдання:

українознавство: закріпити знання дітей про Україну; продовжити знайомити їх з вишиванням як одним із видів українського декоративно-прикладного мистецтва, орнаментами вишиванок, елементами українського національного одягу; навчати бачити спільне і відмінне в одязі хлопчиків і дівчаток; формувати шанобливе ставлення до традицій українського народу, зокрема до національного вбрання;

мовленнєве спілкування: вчити дітей відповідати на запитання повними реченнями, послідовно та зв'язно розповідати про предмети українського національного одягу; вправляти у римуванні, в доборі прикметників до іменників, утворенні пестливих слів;

логіка: вправляння дітей у виконанні ігрових завдань логіко-математичного характеру, симетричному викладанні орнаментів з готових геометричних форм та рослинних елементів; розвивати кмітливість, творчу фантазію;

образотворча діяльність (аплікація): продовжити вчити дітей бачити самобутність та оригінальність українського національного вбрання; вправляти у прикрашанні одягу готовими елементами української вишивки; сприяти розвитку інтересу до завдань художньо-естетичного характеру.

Виховувати в дітей глибокі почуття любові до своєї Батьківщини.

Матеріал: українські національні костюми(сорочки, шаровари, віночок, чоботи, спідничка, пояс); лялька-дівчинка та лялька хлопчик в українському національному вбранні; свічка, український віночок;ширма для виставки українського національного одягу;готові форми для викладання геометричних та рослинних орнаментів; магнітофон, українські мелодії.

Хід заняття

Вихователь одягнена в вишиванку, заводить дітей з коридору в групу і стають півколом.

Психологічний етюд

Маленькі наші ніжки,

Та добре знають путь.

На службу Україні,

Як виростуть, підуть. (діти крокують по колу)

Маленькі наші ручки,

Та кріпнуть і ростуть.

На службу Україні

Всю працю віддадуть. (діти піднімають від плечей і вгору)

Дитячі в нас серденька,

Та щирі почуття. (діти прикладають праву руку до серденька зліва)

Любити Україну

Ми будем все життя (діти піднімають руки вгору і вітаються)

Вихователь. - Сьогодні, діти, ми з вами зустрілися знову,

Про маленьких українців поведем розмову.

Про теплий, рідний, любий дім

І вишиваночки у нім.

Вихователь. - Діти, скажіть мені, будь ласка, як називається наша Батьківщина? (Україна). Давайте сьогодні ми з вами запалимо свічечку, яка буде символом нашої любові до України. І у ваших сердечках нехай запалає маленький «вогник» гордості за те, що ви - українці. Я прошу вас пронести цей вогник через усе своє життя. Тож будьте чесні, розумні, горді, любіть свою рідну Батьківщину. А що для вас означає Батьківщина?

Вихователь запалює свічку і по черзі передає її кожній дитині:

1-а дитина: Сонце в небі і зоряна ніч солов'їна - це моя Батьківщина.

2-а дитина: Батьківщина - це ліс осінній,

3-я дитина: Це домівка моя, і школа,

4-а дитина: І гаряче сонячне коло.

5-а дитина: Батьківщина - це труд і свято,

6-а дитина: Батьківщина - це мама й тато,

7-а дитина: Це твої найкращі друзі,

8-а дитина: І бджола у весняному лузі.

Діти сідають на стільчики.

Вихователь. - А давайте, діти, спробуємо підібрати гарні слова про нашу Україну.

Дидактична гра «Яка наша Україна?»

Вихователь (починає): Україна - могутня. А ще яка?

Діти продовжують. Наприклад: Україна - калинова, квітуча, зоряна, барвінкова, багата, співуча, барвиста, дружня, мила, дорога, гарна, рідна.

Вихователь. - Молодці! Діти, а як називають людей, які живуть на Україні? (українці). А хто ви? (українці). Якою мовою розмовляють українці? (рідною, українською). Діти, що можна сказати про нашу рідну українську мову, яка вона?

Дидактична гра «Яка наша мова?»

(Солов'їна, милозвучна, калинова, рідна, красива, пісенна, барвінкова, материнська, неповторна, казкова, співуча)

Звучить музика «Діти України». З'являються ляльки - українці, Оленка і Тарасик.

Вихователь. - Діти, подивіться. До нас у гості завітали маленькі українці, Оленка і Тарасик. Давайте з ними привітаємося, скажемо їм «Доброго дня!». (Діти вітаються).

Вихователь. - Давайте запросимо Оленку і Тарасика до себе на заняття.

Катрусю, візьми, будь ласка, ляльку-українку до себе. Андрійку, а ти візьми ляльку-українця.

Вихователь. - Хто ти, дівчинко маленька?

Дівчинка з лялькою в руках розказує віршик.

Українка я гарненька,

До барвистого віночка -

Вишиваночка-сорочка,

Фартушок і чобітки,

Й різноколірні стрічки...

Вихователь пропонує хлопчику взяти ляльку Тарасика на руки.

Вихователь. - Хто ти, хлопчику маленький?

Хлопчик розповідає віршик.

Син я України-неньки,

Українцем я зовуся,

Україною горджуся!

Вихователь. - Діти, подивіться на одяг наших українців. Він у них не звичайний, а святковий. Малята, скажіть, будь ласка, у що одягнений наш Тарасик? (сорочка-вишиванка, червоні шаровари, синій пояс, на голові - шапка, на ногах - чоботи). А як одягнений хлопчик? Що у них спільного з одягом Тарасика? (Відповіді дітей)

Вихователь. - Діти, а у що одягнена лялечка Оленка? (сорочка-вишиванка, спідниця, фартушок, на голові віночок, на шиї - червоне намисто, на ногах - червоні чобітки) А в що одягнен наш дівчинка? Що у неї спільного з одягом Оленки? (Відповіді дітей)

Вихователь. - Оленка і Тарасик дуже хочуть пограти з нами в цікаву гру.

Посадити ляльок на стільчики.

Дидактична гра «Яке наше вбрання?»

Мета: вчити дітей добирати відповідні прикметники до іменників.

• Українська сорочка яка? (вишита, тоненька, лляна, біла)
• Українські шаровари які? (широкі, червоні, просторі, великі, українські)
• Українська спідничка яка? (невеличка, яскрава, зручна, синя, пряма, вишита)
• Український пояс який? (чоловічий, широкий, міцний, довгий, ошатний)
• Українські чобітки які? (червоні, міцні, високі, невисокі, зручні)
• Український віночок який? (різнокольоровий, гарний, квітучий, новий, барвистий)

Вихователь. - Молодці, малята! А зараз ми з вами трішки відпочинемо.

Рухлива гра «Передай віночок»

Діти стають у коло. Під веселу українську мелодію передають віночок одне одному. Коли музика зупиняється, дитина, у чиїх руках опинився віночок, виходить на середину і танцює з віночком на голові довільні рухи. Коли це хлопчик, то він вибирає собі дівчинку і танцюють удвох. Решта дітей весело плескають у долоні. Гра повторюється 3 рази.

Вихователь. - Наші ляльки-українці хочуть погратися з нами ще в одну гру.

Дидактична гра «Зроби слова лагідними»

• Сорочка (А лагідно як сказати?) - сорочечка;
• Дівчина - дівчинка;
• Хлопець - хлопчик;
• Вишиванка - вишиваночка;
• Спідниця - спідничка;
• Чоботи - чобітки;
• Пояс - поясочок;
• Фартух - фартушок.

Творча гра «Склади віршик»

Діти добирають потрібні слова і складають тематичні віршовані рядки.

Одягну український віночок -

Затанцюю веселий ...(таночок).

Гарні хлопці стоять біля ганку,

А на них сорочки - ... (вишиванки).

Я танцюю гопак залюбки,

Адже в мене зручні ... (чобітки).

Вишиванку везу на гостинець:

Пам'ятайте, що я - ...(українець)!

Вихователь. - Молодці, малята! Ви розумні та кмітливі. А чи вмієте ви розв'язувати задачі? Ось послухайте задачі від наших ляльок-українців.

Логічна гра «Полічи і дай відповідь»

Задача перша від Оленки

В українській родині двоє братів. У кожного по дві сорочки-вишиванки. Скільки всього вишитих сорочок у хлопчиків? (чотири сорочки). Як ви здогадалися? (додали)

Задача друга від Тарасика

Дівчатка-україночки готувалися до зустрічі гостей. Одна дівчинка збиралась привітати гостей віршиком. Друга дівчинка вивчила до свята українську пісеньку. А дві дівчинки збирались виконати для гостей танок з віночками. Скільки всього дівчаток візьмуть участь у прийомі гостей? (четверо дівчаток)

Вихователь. - Молодці, малята. Вмієте розв'язувати задачі, відразу здогадалися. Оленка і Тарасик мені сказали, що хочуть відвідати «Інтернет-магазин» .тому я сидячи за комп’ютером, зайшла в інтернет і замовила на виставку український національний одяг . і нам Новою поштою його прислали.

Вихователь. Давайте роздивимося вітрину. Хто мені назве, який тут є одяг? (сорочка жіноча, спідничка, фартух, шаровари, сорочка чоловіча, пояс, чоботи, вишите плаття і т. д.).

Вихователь. - Дуже гарний, різнокольоровий вишитий одяг у нашому незвичайному магазині. Давайте ми з вами розглянемо вишиваночки. Чим вони вишиті? (різнокольоровими нитками)

Вихователь. - Діти, послухайте мене, будь ласка. Кожен колір має свою мову.

• Червоний колір - означає символ любові і щирості.
• Синій колір - символ неба, сили і здоров'я.
• Жовтий колір - символ сонця і хліба.
• Зелений колір- символ життя, рослинного світу.

Вихователь. - Діти, зверніть, будь ласка, увагу, що орнаменти на вишиванках різні: геометричні і рослинні. Як ви думаєте, з чого складаються геометричні орнаменти? (з геометричних фігур: трикутники, хрестики, зубчасті, прямі та хвилясті лінії, квадрати, кружечки, прямокутники). Ось ці геометричні орнаменти на сорочці.

Вихователь показує зразки вишиванок з геометричними орнаментами.

- А з чого складається рослинний орнамент, як ви думаєте? (квіти, пелюстки, різні листочки).

Вихователь показує зразки вишиванок з рослинним орнаментом.

Вихователь. - Діти, для Оленки і Тарасика є український одяг, а для їх друзів немає.хто хоче їм допомогти?

Вихователь. - Оленка і Тарасик дуже просять вас допомогти виготовити одяг для їхніх ляльок-друзів. Хлопчики одягнуть хлопчиків, а дівчатка - дівчаток.

Показ вихователя

- Я пропоную вам викласти на одязі геометричні чи рослинні орнаменти. Тоді він оживе і засяє різнокольоровими барвами веселки.

Самостійна робота дітей за столами

Діти з готових форм викладають орнаменти на одязі ляльок. Звучить легка українська мелодія «А сорочка мамина».

Підсумок.

- Діти, ви сьогодні дуже постаралися. Чи подобається вам зараз одяг на ляльках? Чому?

- Оленка і Тарасик вам дякують за старання і допомогу і запрошують вас до цікавої гри.

Рухлива гра «Сопілочка» (під музичний супровід «Вишиванка»)

Конспект заняття з патріотичного виховання в різновіковій групі

Тема: Український віночок

Програмовий зміст: дати дітям поняття про український національний одяг. Поглибити знання дітей про український віночок , символічне значення квітів у вінку. Вчити викладати і наклеювати окремі елементи предмета, що складається з кількох частин. Продовжувати розвивати у дітей образне сприймання, відчуття кольору та діалогічне мовлення. Виховувати емоційно-естетичні почуття, акуратність у роботі.

Матеріал: ляльки Оксанка та Іванко в українському національному одязі, художній матеріал. заготовки квітів для віночків, приладдя для аплікації.

(Стук у двері. Заходять ляльки в українських костюмах.)

Вихователь: Діти, до нас завітали гості. Подивіться, хто до нас прийшов: незнайомі нам дівчинка і хлопчик. Спитайте, як їх звати. (Діти запитують, ляльки відповідають.)

- Мене звати Оксанка.

- Мене звати Іванко. Ми хочемо з вами познайомитися і подружитися.

(Діти запрошують гостей сісти.)

- Діти, подивіться, в який гарний одяг одягнені Оксанка та Іванко. Це – українські костюми. Подивіться і скажіть: що одягла Оксанка, ідучи до нас в гості? (Відповіді дітей: вишиту сорочку, спідничку, плахту, фартушок. На шиї у неї намисто, а на голові – віночок.)

- А в що взута Оксанка? (В червоні чобітки).

- Молодці, діти! Ви добре розказали про Оксанчин костюм. Наші дівчатка теж вдягалися в такі костюми, коли в нас було свято.

- От ми з Оксанкою і познайомилися. А хто розкаже про костюм Іванка? Я вам допоможу. У що ж одягнений Іванко?

(Відповіді дітей: у вишивану сорочку, у червоні штани та червоні чоботи.)

- Так, правильно. Ці штани називаються шароварами, а підперезаний Іванко поясом. От і з Іванком ми познайомилися. Діти, я бачу, що гості щось нам принесли. Давайте спитаємо в них, що вони нам принесли.

(Діти звертаються до ляльок із запитаннями.)

Оксанка: (Вих.) – У моєму костюмі мені найбільше подобається віночок, бо ж цей віночок оберігає дівчаток від усього злого і дає здоров’я, доброту і ніжність. Нам з Іванком хочеться, щоб ви “сплели” віночки для ляльок.

- Вихователь: Діти, чи погоджуєтеся ви виконати таку роботу?

(Діти відповідають.)

- Тоді давайте розглянемо Оксанчин віночок. З яких квітів сплетений цей віночок? Чи знайомі вам ці квіти? Назвіть їх.

(Діти розглядають віночок, називають квіти: ромашки, незабудки, чорнобривці, барвінок.)

- Так, правильно, ми вже не раз говорили про ці квіти і милувалися їх красою. А чи згадаєте ви, що означають ці квіти, що вони несуть людям?

Ромашка лікує від різних хвороб і несе доброту. Барвінок – символ життя.

Незабудка розвиває зір. Чорнобривці вплітають у віночок, щоб голова не боліла і щоб дівчина була чорнобривою.

Вихователь: Молодці, діти. Бачиш, Оксанко, як гарно наші діти розповідають про ці чарівні квіти, з яких сплетено твій віночок? Скажіть, діти: як потрібно ставитися до квітів, до всього живого?

Діти: За квітами треба доглядати, поливати, а не можна топтати і зривати.

Вихователь: Добре, а щоб ви це краще запам’ятали, ми вивчимо віршик.

Я квітку чарівну не стану рвати,

ЇЇ додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати,

І не попити ранками росу.

- Діти, ось Оксанка з Іванком принесли нам віночки з барвінкових гілочок і квіти, які треба помістити на віночок. Якого кольору листочки в барвінку?

- (Зеленого, ця рослина завжди зелена)

- А це яка квітка? (Ромашка).

- Які в неї пелюстки, серединка? (Відповіді дітей).

- А якого кольору ця квітка? (Показати незабудку).

- (Блакитного).

- Як вона називається?

- (Незабудка).

- Добре, а ця жовтогаряча квітка як називається?

-(Чорнобривці).

- Молодці, діти! Ви гарно знаєте всі ці квіти. Тепер я вам роздам квіти, а ви їх приклеїте на віночки в ті місця, де намальовані кружечки. Покажіть мені пальчиком, куди будете наклеювати квіти.

(Діти накладають квіти на кружечки і приклеюють їх. Робота супроводжується записом пісні “Чорнобривці”, Оксанка та Іванко оглядають готові роботи.)

Оксанка: (Вих.) – Нам дуже подобаються ці віночки, ви дуже гарно виконали роботу, молодці. Якщо ви дозволите, то ми віднесемо ці віночки нашим подружкам. Вони будуть дуже раді. Ми дякуємо вам, діти, за такі гарні дарунки.

(Діти прощаються з ляльками і запрошують їх прийти ще в гості.)

Консультація для вихователів:

«Формування патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку»

Проблема громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. Патріотичне виховання створює певні передумови громадянської поведінки. Однак це лише передумови. Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася. У цьому зв’язку, як нам здається, величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

До основних завдань патріотичного виховання старших дошкільнят належать:

• формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, села);

• формування духовно-моральних взаємин;

• формування любові до культурного спадку свого народу;

• виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;

• почуття власної гідності як представників свого народу;

• толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.

Патріотичне виховання дошкільнят має вирішувати ширше коло завдань, ніж ті, що зазначені. Це не лише виховання любої до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, але виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят. Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку. Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей „дорослі” показники проявів любові до Вітчизни.

Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. Справді, якщо патріотизм – це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках).

Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці. Патріотичне почуття за своєю природою багатогранне, воно об’єднує всі сторони особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, а також фізичний розвиток і передбачає вплив на кожну із сторін для отримання єдиного результату.

Шлях до виховання любові до Батьківщини формується за логікою „від близького до далекого” – від любові до батьків (точніше рідного дому), до дитячого садка, до вулиці, села, любов до рідної країни.

У дошкільників поступово формується „образ власного дому” з його укладом, традиціями, спілкуванням, стилем взаємодії. Дитина приймає свій дім таким, яким він є, і любить його. Це почуття „батьківського дому” лягає в основу любові до Батьківщини, Вітчизни. Важливо, щоб у дитини в сім’ї були свої обов’язки, щоб її не звільняли через малі роки від спільної праці, - це сприяє зміцненню „почуття сім’ї”. Двір, вулиця, на якій живе дитина, також можуть сприяти зміцненню приязні та відчуття власності (мій двір, моя вулиця). Тут першорядне значення має як батьки формують у дітей такі почуття.

Разом із тим тут також постає питання про необхідність повідомлення дітям інформації про їх вулицю: її назва, що на ній розташовано, який ходить транспорт, як зв’язана ця вулиця з тією, на якій знаходиться дитячий садок, - можна пройти пішки чи треба їхати. Добре, якщо батьки або вихователі зроблять фотографії дітей на вулиці, або зроблять кінозйомку прогулянки, а потім в групі подивляться фільм і розкажуть про цю вулицю.

Наступний етап – виховання любові та приязного ставлення до свого рідного міста. Ця частина роботи потребує більше опиратися на когнітивну сферу, на уяву дитини та її пам’ять. Для дитини місто конкретизується вулицею, тобто вона усвідомлює себе перш за все жителем своєї вулиці. Щоб діти „відчули” своє село, їм необхідно про нього розказувати та показувати його. Разом із батьками діти їздять по селу. Інколи екскурсію вдається організувати також дитячому садку. Діти старшого дошкільного віку можуть і повинні знати назву свого села, його головні вулиці, визначні місця, музей, клуб та ін.

Виховання ставлення до своєї країни ґрунтується на когнітивному компоненті: дітям повідомляють інформацію, яку вони повинні і можуть засвоїти. Особливістю є те, що знання повинні бути емоційними і спонукати дитину до активної діяльності. Назву країни закріплюємо з дітьми в іграх („Хто більше назве країн”, „З якої країни гості”, „Чия це казка”, „З якої країни ця іграшка”), у вправах типу „Із різних назв країн визнач нашу країну”, „Пошукаємо нашу країну на карті, глобусі”, „Як написати адресу на конверті” тощо.

Необхідно зазначити, що морально-патріотичне виховання дошкільнят на краєзнавчому матеріалі ґрунтується на таких засадах:

· Формування особистісного ставлення до фактів, подій, явищ у житті міста, створення умов для активного залучення дітей до соціальної дійсності, підвищення особистісної значущості для них того, що відбувається навкруги.

· Здійснення діяльнісного підходу до залучення дітей до історії, культури, природи рідного міста, тобто вибір самими дітьми тієї діяльності, в якій вони хотіли б відобразити свої почуття, уявлення про побачене та почуте (творча гра, придумування оповідань, виготовлення поробок, придумування загадок, аплікація, ліплення, малювання, проведення екскурсій, участь у благоустрої території, охороні природи і т. п.).

· Залучення дітей до участі в районних святах з тим, щоб вони могли долучитися до атмосфери загальної радості та піднесеного настрою. Познайомитися із жителями рідного села – носіями соціокультурних традицій в народних ремеслах, танцях, піснях.

· Створення відповідного розвивального середовища в групі та дошкільному закладі, яке б сприяло розвитку особистості дитини на основі народної культури з опорою на краєзнавчий матеріал (міні-музей народного побуту, предмети народного ужиткового мистецтва, фольклор, музика тощо), і яке б дозволило забезпечити потребу в пізнанні його за законами добра та краси.

Загальновідомо, що досить складним в роботі по ознайомленню з рідним селом, особливо з його історією та визначними місцями, є складання розповіді для дошкільнят. При цьому необхідно пам’ятати наступне:

· Супроводжувати розповідь наочними матеріалами: фотографіями, репродукціями, слайдами, схемами, малюнками та ін.

· Звертатись до дітей із запитаннями в ході розповіді, щоб активізувати їх увагу, викликати бажання щось дізнатися самостійно, спробувати про щось здогадатися, запитати. Спонукати мислення дітей проблемними запитаннями: „Як видумаєте, чому саме на цьому місці люди вирішили побудувати село? Звідки така назва? Що вона може означати?”.

· Не називати дат: вони утруднюють сприйняття матеріалу. Використовувати такі вирази: „Це було дуже давно, коли ваші бабусі та дідусі були такими ж маленькими, як ви” або „Це було дуже-дуже-дуже давно, коли ваших мам, тат, бабусь та дідусів ще не було на світі”.

· Використовувати доступну дітям лексику, пояснювати значення незнайомих слів, не вживати спеціальної термінології, не перевантажувати розповідь складними граматичними конструкціями.

Тематичні блоки роботи з дітьми по ознайомленню з рідним селом:

1. Історія села. Назва. Чому тут виникло поселення людей?

2. Найбільша площа. Моя вулиця. На якій вулиці розташований мій дитячий садок? Вулиці нашого села.

3. Визначні місця нашого села. Пам’ятники, будівлі, музей.

4. Праця дорослих. Підприємства нашого села. Чим прославлене село.

5. Герб району. Які символи на ньому зображені. Як вони пов’язані з історією та працею людей в нашому селі.

6. Видатні люди рідного села. Чиїми іменами названі вулиці? Чому? Які люди прославили наш край?

7. Природа рідного села. Які дерева, квіти прикрашають вулиці села. Яких рослин найбільше. Які корисні копалини є в нашому краї.

8. Культура рідного села. Який музей є в селі. Які в селі є навчальні заклади?

9. Культура поведінки в рідному селі. Як поводити себе на вулиці, в транспорті, музеї, театрі, на прогулянці, на загальноміських та районних святах.

10. Відпочинок у нашому селі. Де люблять відпочивати жителі рідного села. Які є традиції, свята. День села.

11. Захисники нашого села. Хто слідкує за спокоєм, добробутом людей у селі. Хто допомагає людям в надзвичайних ситуаціях. Хто такі ветерани. Як в нашому селі святкують День Перемоги.

Тематичні блоки можуть інтегруватися з будь-яким етапом пізнання дитиною рідного села, збагачуючи життєвий досвід дитини.

Важливим напрямком роботи по вихованню любові до Батьківщини є формування у дітей уявлень про людей рідної країни, села. Перш за все необхідно згадати тих людей, які прославили нашу країну - художників, композиторів, письменників, винахідників, вчених, мандрівників, філософів, лікарів (вибір залежить від вихователя).

Необхідно на конкретних прикладах, через конкретних людей познайомити дітей з „характером” українського народу (творчі здібності, вмілість, пісенність, гостинність, доброзичливість, чутливість, вміння захищати свою Батьківщину).

У народі кажуть: добрий приклад — кращий за сто слів. Втілюючи цей мудрий педагогічний прийом у життя, педагогам необхідно запрошувати до дитсадка відомих людей, фахівців, чиї справи гідні наслідування та популяризації і можуть стати прикладом для малят. Діти бачать, що звичайні люди, які їх оточують, пишуть гарні вірші, випікають смачні хліби, керують складними машинами та механізмами, виборюють нагороди у спортивних змаганнях тощо. Тож і наші малюки, коли виростуть, стануть особистостями.

Цікавими і повчальними є заняття, спрямовані на прищеплення шанобливого ставлення до різних професій та власне праці, зокрема екскурсії на сільськогосподарське виробництво. Малюки, спостерігаючи, як вирощується хліб, і переконуються, як багато терпіння, енергії та вміння докладають люди, аби на столі з'явилися смачні булочки. Наочними та вельми цікавими для дітей є заняття з теми "Праця твоїх батьків". На них ведеться щира й цікава розмова про батьківську роботу, яка дуже корисна для суспільства. Провідною у цих бесідах є думка про працьовитість українців як їхня національна риса.

Конспект тематичного заняття

«До бабусі на гостини»

Мета: Закріпити знання про посуд , у якому готували їжу і в якому подавали її на стіл. Активізувати словник словами: світлиця, піч,мисник, рогач, коцюба, узвар. Поглибити знання дітей про усну народну творчість використанням казок, загадок, колискових пісень, забавлянок. Виховувати інтерес і повагу до національних традицій.

Матеріал: кухонний посуд, рушники, дитяча колиска, лялька, картинки: рогач, кочерга.

Хід заняття.

(Вихователь проводить дітей до дверей відповідно обладнаної кімнати – світлиці).

Вихователь:Чи подобається вам, любі малята, ця гарненька хатка – чепурушка?

Хатинка й справді гарна , і напевно вона така не тільки зовні , а й усередині. Давайте зайдемо до неї. Бачите , яка світла та затишна ця господа , тому й називається ось так — світлиця . Вона прибрана, ніби чекає когось .

—А може , на нас чекає Бабусина світлиця? (відповіді дітей)

Все в ній чарівне, і якщо бути дуже уважним, можна почути багато цікавого, бо кожна річ тут уміє говорити. Пропонує прислухатися – немовби хтось шепоче загадку: «Що у хваті найбільше та найгрубіше?»

Вихователь: Перевіримо, чи кмітливий наші діти, а ну відгадайте.

· Загадка.

А хто змерзне – я сміюся.

Бабу гріє не кожух,

А веселий теплий дух.

Вихователь: Не знаєте? То я вам допоможу .

—Скажіть: де готували наші бабусі обід, пекли пироги ?

— У печі.

Вихователь:Правильно, у печі. Подивіться, яка вона гарна .

—Чим прикрашена піч?

— Різними квітами , ягідками.

Отже, це піч загадувала нам загадки . Але вона знає не тільки загадки, а й казки. Давайте пригадаємо:

—У якій казці піч допомогла дівчинці врятувати свого малого братика від птахів , які їх переслідували ?

— У казці « Дикі гуси».

—Куди заховали піч дітей ? — Всередину.

—Чим вона їх пригостила ? (Пиріжками).

—Які ще страви готують у печі (борщ, кашу);

—який посуд знадобиться для того, щоб зварити борщ (горщик).

· Загадування загадки про горщик

«Чорна овечка і в огні не згорить».

Вихователь:А це чавунчик. У ньому найчастіше готували печеню, бабку. Пропоную обстежити форму горщика і чавунця: знизу вони вузькі, а вгорі розширені, щоб зручніше було їх брати в руки.

— Чим вставляти горщик у піч (рогачем ).

(Вихователь показує картинку рогача, кочерги).

—А це що?

Вихователь:Це, діти, коцюба. Нею поправляють дрова, які горять. Рогач і коцюба завжди стоять у кутку біля печі .

(Підійшовши до мисника (закріплюються назви і призначення), діти розглядають називають знайомий їм посуд: глечик , куманець , кухлик, миску, таріль , макітру).

—На що схожий куманець ?

Вихователь:Так, на козака, що стоїть, взявши руки в боки. А що наливали в куманець ? (узвар)

—Який це напій ? (Компот із сушених фруктів.)

· Бесіда — розгляд глечика.

—У якій казці зустрічали ви глечик ?

— У казці «Лисичка і журавель».

—Кого пригощали борщем із глечика ?

— Лисичку.

Вихователь:Ось що може статися з простим глечиком з мисника. А макітра теж підсувається та питається, що в неї можна покласти.

— Вареники, пиріжки , кутю на Святвечір.

Сюжетна дидактична гра «Сім’я»

Вихователь: А хто це плаче може кухлик ?

—Може куманець ?

—Може …

Вихователь:Ой, голосочок чути з дитячої колиски. Ходімо, заспокоїмо малятко, розкажемо йому забавляночки й заспіваємо колисаночки.

Діти підходять до колиски і по черзі забавляють ляльку

· Співи забавлянок

(3-4 забавлянки:« Кую, кую чобіток», «Сорока-ворона», «Киця Мура, де ти була?»)

Вихователь: От уже й не плаче наше дитятко. Давайте покладемо його в люльку на подушечку – гулечку з гусячого пір’ячка . Та під подушечку покладемо зілля черевцю і м’яти , щоб зле з очей знімати. А на мотузочку прив’яжемо хміль, щоб сон був міцним та глибоким. Так робили наші бабусі. Ростили дитятко в теплі, квітах та у вишиванках, співаючи колискових пісень.

Організована навчальна-діяльність для різновікової групи

«НА ЯРМАРКУ»

Мета: вчити дітей описувати овочі за зразком вихователя, будуючи розповіді з 6-8 речень; узгоджувати слова-назви ознак – з назвами предметів; відповідати на запитання «який?»; удосконалювати вміння слухати вихователя, відгадувати загадки ;розвивати пам’ять ,уяву, зв’язне мовлення, мислення; виховувати емоційність, уміння слухати інших.

Словник: активізувати вживання іменників-назв овочів, прикметників.

Матеріал: одяг для господині, овочі, кошик, тарілки з нарізаними (сирими, вареними), чарівний мішечок.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь( в одязі господині): Сьогодні я запрошую вас на ярмарок.

Гості дорогенькі!

Подивіться, ось базар.

Різний є для всіх товар.

Можна все отут знайти,

Так заходь і щось купи!

- Скажіть, малята, що продають на ярмарку? (Овочі, городину).

- А де росте городина?

- Які овочі ви тут бачите? Я бачу гарбузи, червоні бурячки, картопельку,моркву, а ви?

(Діти називають овочі та їх ознаки.)

- Овоч дам тому із вас, хто описати його гаразд.

- Щоб придбати овочі на нашому ярмарку, потрібної описати.

(Вихователь описує овоч. Діти описують овочі за зразком вихователя.)

- Молодці, малята, багато овочів купили. Але чи пізнаєте ви їх за смаком?

Дидактична гра «Пізнай на смак»

(Вихователь пропонує по черзі скуштувати нарізані шматочками овочі.)

- Яка на смак морква? (Солодка, сира.)

- Який на смак помідор? (Кислий, солодкий, сирий.)

- Яка на смак картопля? (Варена, смажена.)

Виконується пісня «Урожайна» (сл.. та муз. В. Волковської).

- А який же ярмарок без загадок. Ось у мене є чарівний кошик. У ньому овочі, які ви зараз будете купувати на ярмарці. Відгадайте, що тут є?

- Сідайте зручненько і відгадуйте гарненько.

У темній я живу коморі,

А коса моя надворі.

Гарбузова я сестра

Мене звати…(Морква).

Поки зелені, всі їх шанують.

Сирими їдять і консервують.

А як пожовкнуть, смак свій втрачають

І тому люди їх не вживають. (Огірки.)

Ціле літо одягалась,

Навіть спеки не злякалась.

А хто стане роздягати,

Буде сльози проливати.(Цибуля.)

Сидить баба, одягнулась,

В сто сорочок загорнулась.

Ціле літо достигає

До нас в борщик поспішає. (Капуста.)

Спершу зацвіли на вітах

Невеличкі жовті квіти.

Коли квіти облетіли –

М’ячики зазеленіли.

Довго м’ячики зростали,

Аж поки червоні стали. (Помідори.)

Підсумок

- Молодці, дітки, гарно відповідали. Чи сподобалося вам у нас на ярмарку? Що сподобалося найбільше? За те, що ви були розумні, кмітливі, я пригощу вас гостинцями.

(Господиня роздає гостинці: бублики).

«Де чекає небезпека»

Організована навчальна діяльність

Мета: розглянути небезпечні ситуації , що можуть виникнути при спілкуванні із незнайомою людиною , і визначити можливі дії у таких ситуаціях.

Матеріал: тематичні ілюстрації , маски Лисички , Ведмедя , Вовка , Колобка, м’яч , цукерка , іграшковий автомобіль , лялька , маски трьох поросят, телефон , стіл , стільці , макет телевізора, дверей з вічком , вікна , дитячі музичні інструменти.

Хід заняття:

Вихователь: - Діти давайте зараз поговоримо про знайомих та незнайомих людей. У кожної людини , у дорослих та маленьких дітей є своя родина. Всі члени однієї родини називають себе родичами . До них належать : батько і мати , ваш братик або сестричка , бабусі та дідусі , тітки , дядьки . Всі вони - ваші рідні , тобто «свої».

- Часто бувають у вашому домі і добре вам знайомі . окрім них знайомими вам можуть бути близькі сусіди , добрі знайомі ваших батьків . Усі інші люди , яких ви ніколи не бачили , вам незнайомі. Таких людей називають незнайомими . Ви їх не знаєте , а тому краще поводитися з ними розумно та обережно.

Запитання до дітей :

- Хто належить до членів вашої родини ? Де вони живуть ? Як часто ви з ними бачитеся?

- Хто із дорослих людей ( близьких сусідів , друзів вашої родини ) вам знайомі ? Де ви їх зустрічаєте?

- Як звати людину , якої ви не знаєте? Як краще поводитися з незнайомими дорослими .

Вихователь: -А тепер ми поговоримо про небезпечні ситуації, що можуть виникнути при спілкуванні з незнайомою людиною на вулиці .

- Я пропоную вам послухати українську народну казку «Колобок»(читання казки).

Вихователь: - Отака собі історія, шкода Колобка. А як ви гадаєте , чому так трапилося?

Діти: - Тому , що він утік із дому . Тому , що не попередив діда та бабу , куди пішов гуляти . Тому , що вважав себе розумнішим за всіх.

Вихователь: - Та коли Колобка з’їли ,виходить , що він не найрозумніший. Хто виявився хитрішим за нього ?

Діти: - Лисиця.

Вихователь: - А чому ви вважаєте , що саме Лисиця – найхитріша?

Діти: - Тому , що вона чіпляється не до великих , - Вовка та Ведмедя , -а до маленького Колобка .

Вихователь: - А чому вона так чинить ?

Діти : - Великі сильніші за маленьких. Великі більше знають . Великих важче обдурити .

Вихователь:- А якби на місці маленького Колобка був би його батько – дорослий Колобок , то що зробив би він ?

Діти: - Спитав би , хто вона така . Не звернув би на неї уваги , якщо вона йому незнайома , не захотів би з нею розмовляти .

Вихователь:- Діти , так хто ж такий незнайомець ?

Діти: - Це людина , яка не буває у нас вдома . Людина , якої ми не знаємо .

Вихователь: - Вірно , людина якої ми не знаємо – незнайомець . І якщо на вулиці до вас підійшла і почала чіплятися така людина – мерщій біжить додому . А коли незнайома людина взяла вас за руку або зробила боляче , гучно кричіть : « Рятуйте , бандити !»

Вихователь:- А зараз давайте пограємось . Уявіть собі , що Колобок живий та здоровий повернувся до нас у село , Як ви гадаєте , чи може Колобок у селі зустрітися з незнайомцями?

- Мабуть , може . Тільки то будуть не Ведмідь , Вовк і Лисичка , а хитруваті незнайомці , схожі на них .

Гра-вистава « Колобок повертається»

(Діти одягають маски героїв гри , та деталі дорослих людей (картуз , окуляри , хустку , годинник ) Вовк – цукерку , Ведмідь – автомобіль , Лисиця – ляльку . Всі казкові незнайомці повинні спробувати ошукати Колобка і підманути його подарунками, а діти повинні допомогти Колобкові , коли незнайомці будуть щось йому пропонувати . Голосно кричати «ТАК» чи «НІ» , тупотіти ніжками).

Вихователь: - Як треба поводитися при зустрічі з незнайомою дорослою людиною на вулиці ?

- Чому Колобок казав « ні» усім незнайомцями ?

- Чим схожа ця ситуація з тією , що трапилася з Буратіно при його зустрічі з Котом та Лисичкою?

- А тепер ми з вами діти поговоримо про небезпечні ситуації ,що можуть виникнути , коли дитина залишається вдома одна .

- Послухайте казку « Троє поросят».

Вихователь: - Ось така казочка . Поросята перемогли страшного Вовка . Хто як гадає , чому ?

Діти:Тому , що вони були разом . Тому , що у них був кам’яний будинок .

Вихователь: - Добре . А хто ж побудував будинок з каменю ?

Діти: - Старший брат . Він багато працював , а молодші брати тільки забавлялися і насміхалися з нього.

Вихователь: - Виходить для того , щоб уміти себе надійно захистити , треба дуже багато працювати і сумлінно всьому навчатись . А зараз давайте пригадаємо , що робив старший брат , коли Вовк почав стукати у двері?

Діти: - Він швидко зачинив двері на засув.

Вихователь: - Тобто старший брат не злякався , бо він знав , що треба робити. А хто з вас залишається вдома сам ?

- А хто знає , що треба робити , коли до вас у двері стукає або дзвонить незнайома людина?

- А зараз я пропоную вас збудувати свій будиночок .

Гра-вистава «Небезпечний дзвінок»

Мета: ( Обирають з сміливих та кмітливих Поросяток ( можливих , із тих дітей , хто найчастіше залишається вдома один). Герої одягають маски , починають займатися повсякденними справами . Вихователь виконує роль незнайомця і час від часу натискає на дзвінок . Всі інші діти – глядачі – помічники . Вони беруть дитячі музичні інструменти . Коли герої будуть робити все правильно , то глядачі повинні сидіти тихо , а коли Поросятка зроблять щось невірно , то помічники повинні стукати , грюкати і кликати на допомогу).

( Дати дітям: стільці , стіл з телефоном , макет телевізора , дверей із дзвінком та віконечком , вікном).

Хід гри:

( Лунає дзвінок до першого Поросятка . Він підходить до дверей і дивиться у вічко або запитує « Хто там ?»

Вихователь: - Діти , а коли ви вдома самі , кому можна відчиняти двері?

Діти: - Своїм рідним: мамі , татові , бабусі , дідусю …

Вихователь: А якщо за дверима скажуть , що це прийшов міліціонер або лікар , поштар або мамина подруга з подарунком ?

Діти: - Треба відчинити .

- Ні , не треба відчиняти , бо вони незнайомі люди.

Вихователь: - Вірно ! Коли ви самі вдома не варто відчиняти двері нікому ,окрім членів вашої родини.

- Скажіть , а як треба відповідати на питання незнайомця , аби він не зрозумів , що ви вдома самі?

Діти: - Прийдіть пізніше , тато спить.

- Зачекайте там , мама скоро прийде від сусідки .

- Дідусь пішов прогулятися з собакою , він невдовзі провернеться.

- Передзвоніть по телефону, бабуся пішла до магазину .

Вихователь: - Вірно . Нам треба добре запам’ятати : нікому не варто розповідати про те що ви залишаєтеся вдома самі .

- А зараз увага ! Незнайомець продовжує дзвонити до вас у двері . Що треба робити?

( Лунає дзвінок до другого Поросятка , підходе до дверей і зачиняє їх на всі засови).

Вихователь: - Той хто дзвонить , не йде геть , а продовжує дзвонити . Що можна ще зробити в такій ситуації ?

( Лунає дзвінок до третього Поросятка , він одразу вибігає на балкон чи до вікна і починає кликати на допомогу . Або стукає яким-небудь предметом до сусідів у стінку. Чи спробує зателефонувати на роботу батькам або до міліції ).

Гра «Телефон – помічник»

Мета: Діти по черзі тренуються виконувати вказані дії .

Наприклад, ти Олесь Костюк повинен зателефонувати за номером «102» і голосно сказати : « Я – Олесь Костюк , зостався вдома один . Хтось довго дзвонить у двері . Моя адреса : вулиця Леніна , будинок 41» .

Вихователь: - Діти , а тепер скажіть , чи треба відкривати двері незнайомим людям ?

- Чи варто розповідати про те , що ви інколи залишаєтесь вдома самі?

- Що треба зробити , коли хтось надто довго стукає або дзвонить до вас у двері ?

- Чим схожа казка « Троє поросят « із казкою «Семеро козенят»?

- А тепер давайте підведемо підсумок . Чи запам’ятали ви , як треба поводитись у небезпечних ситуаціях ?

- Що таке родина ? Кого можна називати членами родини?

- Які люди є для вас знайомими , тобто «своїми» , а які незнайомими «чужими»?

- Як поводитися , коли незнайома доросла людина зупиняє дитину на вулиці?

- Що треба зробити , коли хтось незнайомий стукає у двері ?

( Перевірити , чи вміють діти зателефонувати батькам та до поліції).

«Незвичайні друзі і як добре, що я є, єдиний в цілім світі»

Заняття для старших дошкільнят

Програмовий зміст: Заохочувати дітей до спостережень за собою , пробуджувати інтерес до свого «Я» , підтримувати позитивне ставлення до себе , самобутність самоповагу , вміння експериментувати з власними емоціями; розрізняти емоційні стани персонажів казки , називати їх та передавати за допомогою слів, жестів, міміки; спонукати слухати одне одного, не перебиваючи, сприймати й поділяти почуття інших; об’єктивно оцінювати себе. Зміцнювати довіру та взаєморозуміння між дітьми. Підтримувати прагнення дітей посісти своє місце серед однолітків.

Створити умови для встановлення малюками причинно-наслідкових зв’язків між подіями , спонукати давати словесну оцінку вчинків персонажів казки , висловлювати власне ставлення до них ; закріплювати вживання в мовленні різних типів речень, вправляти в доборі прикметників д іменників, синонімів, антонімів. Сприяти розвитку творчості, логіко-аналітичного мислення , фантазії, стимулювати пізнавальну активність, мислення, уяву, рухове та емоційне самовираження.

Продуктивна діяльність дітей:

• Участь у відгадуванні загадки(П);
• Участь у грі-дослідженні «Що у нас однакове?»(П);
• Участь у грі «Відгадай за голосом»(П, М);
• «Перевтілення» в персонажів казки гусенят(Е-Ц);
• Участь у складанні казки(К,М);
• Складання описової розповіді про лебедя(М);
• Розглядання та обговорення ілюстрацій(П,Х-Е);
• Складання діалогів(М);
• Визначення об’єктів за спільною ознакою(П,М);
• Участь у рухливій грі(Ф);
• Промовляння скоромовок(М);
• Участь у грі «Знайди протилежні слова»(М);
• Виконання мовленнєвої вправи «Утвори нове слово»(М);
• Участь у логічній грі «Крок за кроком»(П);
• Придумування назви нової істоти , словотворення(К,М);
• Розмірковування над тим , чому міняйлик не може ні плавати, ні їсти , ні літати(П);
• Обстеження себе за допомогою дзеркала, визначення своїх достоїнств(Е-Ц);
• Розмірковування «Що порадити міняй лику?»(С-м);
• Вчити передавати форму й пропорції пташки, наносити ескіз на площину, примазувати до нього заготовки стекою або пальцями(П);
• Розвивати сприймання художнього образу, творчу уяву, естетичний смак(Х-Е);
• Викликати бажання відтворити пташку за допомогою пластилінової пластики.
• Матеріал: картинки із зображенням гусака , півня, лебедя, ворони , пелікана, павича, журавля, макет озера, віночок для гри «Ми віночок сплетемо» , малюнки до гри «Крок за кроком», малюнки до гри «Знайди спільну ознаку», люстерка, пластилін, картон з зображенням гуся, дощечки для ліплення , стеки, серветки.

Хід заняття:

Вихователь: Діти, відгадайте загадку: Кругла куля має дві моргулі,

Горбик, що нюхає, і дірочку, що дмухає. (Голова).

- А скажіть, чи в усіх людей голова має однакову будову? Що ще однакове в будові нашого тіла? А чим ми відрізняємося одне від одного? (Кольором волосся, його довжиною, зачіскою, кольором очей, зростом, вагою, рисами обличчя). Щоб допомогти вам згадати, чим люди відрізняються одне від одног , пропоную пограти в гру «Відгадай, хто?».(Діти утворюють коло, один гравець стає в його центрі, заплющивши очі, намагається відгадати за голосом , хто його кличе на ім’я. Гру повторюємо кілька разів).

особливий, неповторний, не схожий на голоси інших, як взагалі різні і всі ми. Про це ми сьогодні і поговоримо . Пропоную вам стати учасниками незвичайних подій, які трапились з незвичайними друзями . Хочете бути персонажами казки? Тож мерщій одягайте маски і слухайте уважно!

(У занятті використано казку В.Сутєєва «Що це за птах?» )

- Жив-був собі Гусак, і були в нього друзі – гусенята (діти вдягають наголівники гусенят і сідають слухати казку). Одного дня Гусак прийшов до друзів-гусенят дуже засмучений . Він сказав : «Мені все в собі подобається:ні крила, ні дзьоб, ні хвіст, ні лапки. Так хочеться бути особливим, не таким , як усі гуси. Я навіть з іншими птахами домовився, що вони допоможуть мені змінити зовнішність , якщо я виконаю їхні завдання. Чи не допоможете ви мені впоратися з цими завданнями?».

Вихователь: Ну як , діти, спробуємо допомогти Гусакові? Можливо тоді він повеселішає. ( Діти підходять до макета озерця, на якому «плаває» Лебідь).

- Попросив Гусак у Лебедя його довгу шию. А той каже: «Віддам , коли розповіси про мою красу». ( Діти виконують мовленнєву вправу «Лебідь який?»)

Мета вправи: назвати якомога більше слів-означень, які б характеризували красу Лебедя. ( Наприклад:великий, білий, гарний, білосніжний, красунчик, схожий на хмаринку , на цифру 2 , на кораблик).

Вихователь виставляє наступну ілюстрацію, де Гусак уже має лебедину шию.

- Зрадів наш герой , що став не простим Гусаком і поспішив на бережок, де відпочивав Пелікан. Саме в нього наш міняйлик давно підгледів незвичайний мішок біля дзьоба.

- Пелікан і каже: «Віддам я тобі свій дзьоб, коли назвеш їжу, яку я найбільше полюбляю, одним словом». (Діти виконують вправу «Знайди зайвого» на класифікацію об’єктів за основною ознакою та знаходять зайвий об’єкт, який не відповідає цьому ряду. Наприклад: пропонується ряд:карась, щука, окунь, сом, в’юн, жаба).

- Ви правильно визначили, що зайвий об’єкт тут жаба, оскільки вона не належить до риб. То яка улюблена їжа в Пелікана? (Риба).

- Ще більше змінився наш Гусак, став ще незвичайнішим, погляньте на нього.

Вихователь виставляє зображення відповідно зміненого Гусака.

- А тепер помандруємо з Гусаком на лужок, де живе Журавлик. Як ви думаєте, що сподобалося Гусакові в Журавля?

- Так, довгі, червоні, тонкі ноги. А Журавель того дня назбирав квітів для віночка і запропонував пограти у гру: кому дістанеться віночок, той розкаже скоромовку для нього , а тоді вже й лапками можна мінятися! (Діти стають у коло і грають у гру: передають одне одному віночок і промовляють):

Ми по колу ходимо

І віночок водимо.

Кому дістанеться,

Скоромовку промовимо.

Ми віночок сплетемо,

Одне одному дамо

Де він зупиняється,

Скоромовка промовляється.

- У кого в руках залишається віночок, той має розповісти скоромовку.

Скоромовки

• Сів шпак на шпаківню, Заспівав шпак півню: Ти не вмієш так, як я, Так, як ти, - не вмію я.
• Лелеки, лелеки, куди ви літали? – За море далеко, - лелеки сказали.
• У чаплі чорні черевички, Чапля чапа до водички.
• Бурі бобри Брід перебороли, Забули бобри Забрати торби.

- Знову змінився наш Гусак, ось погляньте на нього, пишається своїм виглядом, аж раптом подивився вгору, а на гілці сидить Ворона.

- От якби ти, Вороно, дала мені свої крила, - мовив Гусак, - я був би ще гарніший!

- Подарую, - відповіла Ворона, - але ти маєш за це сказати протилежні за значенням слова, до тих , що я запропоную.

• У мене крил чорні, а в тебе… (білі).
• Мої крила малі, а твої… (великі).
• Я сиджу високо, а ти стоїш… (низько).
• Зранку було похмуро, а зараз… (ясно, сонячно).

- Подарувала Ворона свої крила Гусакові, тож подивіться, як він змінився .

Вихователь виставляє відповідно зміненого Гусака.

- Радий від таких змін Гусак разом з гусенятами вирішив побігти до озера , щоб глянути на себе у воду , аж тут під кущиком зустрів Павича. «Давай-но поміняємося хвостами.» - запропонував Гусак.

«Якщо зможеш утворити від коротких слів довгі – поміняються.» - мовив Павич. (Діти виконують вправу «Утвори нове слово»).

Напрклад:

• Хвіст – хвостик, хвостичок.
• Голова – голівка, голівонька.
• Шия – шийка.
• Нога – ніжка, ніженька.
• Лапа – лапка, лапонька.
• Крило – крильце, крилечко.

- Який же вигляд має наш герой тепер? Аж тут де не взявся Півник-молодець Червоний гребінець, який звіддалік спостерігав за обміном хвостами Павича і Гусака.

«Хочеш мій червоний гребінець? Допоможи продовжити ряд слів, щоб вони доповнювали одне одного , були якось поєднані між собою за змістом.» - промовив Півник. (Діти виконують гру «Крок за кроком»)

• Сонечко , трава…(діти, квіти).
• Дуб, дупло…(білка, сова, бджоли).
• Береза, гніздо… (пташка, яєчко, пір’я).
• Двір, квочка…( курчата,півник).
• Ліс, нора…(лисичка, борсук, мишка).
• Море, хвилі…(кораблик, дельфін)

Вихователь: Отже, діти, набулися вже ви гусятами. Допомогли нашому героєві виконати завдання . Він вдячний вам за допомогу, а я пропоную вам знову стати дітьми. А хто ж тепер наш Гусак? Спробуймо назвати якось це створіння, бо ж це вже не Гусак, і не Лебідь, і не Журавель… ( Діти пропонують назви: Негусак, Міняйлик…).

- За всіма змінами, що з ним сталися, Гусак і не помітив, як зголоднів і так йому захотілося пощипати на лужку зеленої, соковитої травички, попити холодної водички з озера. Але ж у нього нічого не вийшло. Чому? (Варіанти відповідей дітей).

- Діти, погляньте на наш Негусак чомусь дуже засмутився. Як ви гадаєте, чому? (Розмірковування дітей).

- Пропоную разом з Міняйликом підійти до озерця, подивитися в нього, й розповісти про те, що вам в собі подобається , за що ви себе любите, чим пишаєтеся в собі, можливо, тоді й Міняйлик зрозуміє, що відбувається з ним. (Діти дивляться в люстерка, покладені в «озеро», й розповідають про себе).

Вихователь підводить вихованців до висновку, що після всіх перетворень Гусак став не лише негарним, а й неспроможним жити звичайним «гусячим» життям.

- От тут наш Гусачок і пригадав , який у нього був чудовий червоний дзьоб, яким так зручно було щипати траву, які мав дужі білі крила, що легко піднімали його в повітря; як лапки з перетинками, ніби весельця, допомагали йому плавати по воді. І власний хвіст був кращим , та і гребінець, і пеліканова сумка йому не потрібні, бо він риби не їсть і не запасає її. Тож він зрозумів, і ви на його прикладі запам’ятайте, що помічати іповажати особливості інших – чудово, але бути самим собою, цінувати те , що маєш, піклуватися про себе, розвивати себе – найважливіше. То що ми порадимо нашому невдасі-міняйликові?

- Так, треба повернути птахам їхні подарунки, і знову стати Гусаком! (Вихователь виставляє ілюстрацію Гусака). Давайте сядемо за столики за допомогою пластиліну спробуємо відтворити красу і велич птаха. (Діти сідають за столики). Перед вами картон з пластиліновим тлом, який ми підготували раніше. А зараз нам треба за допомогою пластиліну намалювати Гуся . Спочатку намалюйте голову, довгу шию, тулуб ,на тулубі крила і хвіст.

(Діти працюють самостійно під спокійну музику, після ліплення , роботи виставляють на виставку і сідають на килимок на березі «озера»)

- Діти , візьміться за руки й усі разом давайте промовимо слова: «Як добре, що є я, єдиний в цілім світі! І усмішка моя, як сонечко, всім світить!»

Конспект тематичного заняття «Святині — символи вільної України»

Мета: розвивати мову, мислення дітей, пам’ять, увагу, естетичні почуття; дати поняття про державні та національні символи; ознайомити з історією України. Розвивати патріотичні та естетичні почуття. Формувати бажання якомога більше дізнатися про історичне минуле своєї Батьківщини. Виховувати почуття любові і гордості за неї, бажання берегти народні звичаї, традиції.

Матеріал: легенди, вірші, приказки, прислів’я про державні та національні символи України;прапор, герб, запис Гімну України.

Хід заняття

Організаційний момент. Читання вихователем вірша

Здрастуй, рідна Батьківщина,

Сонце й небо,

Море й річка,

Скелі й гори,

Ліси й моря,

Поле й рілля,

Луг і долина.

Добрий ранок, моя Україна,

Я посміхаюсь тобі!

Вихователь: На землі великій є одна країна: гарна, неповторна, красна, як калина. І живуть тут люди добрі, працьовиті і скажу, до речі, ще й талановиті. Землю засівають і пісні співають, на бандурі грають і вірші складають про ліси і гори, і про синє море, про людей і квіти, то скажіть же діти, що це за країна? — Наша славна Україна! Сьогодні ми з вами спробуємо вирушити в цікаву і незвичайну мандрівку, в якій ми ознайомимося з народними і державними символами України та скарбами нашого народу. Але ці скарби незвичайні: їх відчувають люди серцем і душею, а ми з вами побачимо сьогодні їх. І в ході подорожі будемо збирати скарби, якими багата наша Україна, ось в цю скриню. «ДержавнісимволиУкраїни». Тут ми дізнаємося про три основні державні символи України. Послухаємо легенду.

(Вихователь розповідає легенду).

Колись давно жила жінка. І було у неї три сина. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирішили піти в світ прославляти свою матір. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя дали першому синові ім’яТризуб.

Із історії тризуба: у побуті українців найбільш уживаним було зображення тризуба. Важко визначити точно, коли він з’явився на наших землях. Існує понад сорок версій, що пояснюють походження цього знака. Наприклад, знаряддя праці, якими давні люди обробляли землю, ловили рибу, захищалися, своїм виглядом нагадували тризуб.

У Київській Русі тризуб був великокнязівським знаком. Його зображення вперше відоме з печатки князя Святослава. Згодом тризуб карбується і на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича. Виконані у бронзі чи сріблі, тризуби також прикрашали пояси дружинників княжого війська, зброю і знамена.

Настала черга середнього сина. Йому мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними справами прославив матір. Одержав середній син ім’яПрапор.

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків спів. І одержав син за свій джерельний голос і великий спів імяГімн.

І з того часу ідуть поруч три брати – Тризуб, Прапор і Гімн – прославляють неньку. І там, де вони проходять – лунає урочиста пісня. Герб, Прапор, Гімн – це, діти, три основні національні символи України. Золотий тризуб на блакитному тлі – символ влади. Герб – це частина корони, яку носив київський Князь. А чому саме тризуб вважають гербом? Мабуть, тому, що число три завжди вважалося числом казковим, чарівним. А ще у тризубі відображено триєдність життя – це Батько, Мати, Дитина, які символізують Силу, Мудрість, Любов.

Національний прапор України – це синьо-жовтий стяг. Хто знає, що означає синій колір?

Це колір – неба, води, миру. А жовтий? Так, це колір хліба, життя.

Національний гімн України – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Коли грає Гімн, всі люди встають і слухають його уважно, стоячи. Ось ми і вивчили державні символи України.

Вихователь: Ми повинні знати минуле нашої Батьківщини. Наша колиска – це наше рідне місто Кривій Ріг, будинок, в якому ви живете, мати й батько. Справжній патріот повинен пам’ятати державні та національні символи своєї країни

Народні символи українців(вихователь промовляє прислів’я)

«Без верби й калини – нема України».

Вихователь: Чому вона так називається, ви розумієте зараз. Про вербу, скромну нашу вербу написано в народі немало. Чим заслужило шану це дерево? Український звичай – висаджувати вербу на городі та біля ставків. Вона оберігає джерельця та річки від замулювання. У народі кажуть. «Там, де живе верба, – жили й річки».

З верби робили ясла для худоби, плели кошики. Гілкою верби вітають зі святом вербної неділі. Ось скільки цікавого пов’язано з вербою – символом України.

А зараз відгадайте загадку:

У віночку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (калина)

Вихователь: Так, це калина.

І друга наша зупинка називається «Не ламай калину».

Вихователь: Другою улюбленою рослиною українців є калина.

Здавна говорили: «Посади калину – будеш мати долю щасливу».

Вихователь: Діти, помилуйтеся червоною калиною. Ягідки яскраво-червоні, пламеніють, як жар. На що схожа?

Вихователь: А знаєте, діти, чому кущ назвали калиною?(розповідь вихователя про калину)

Калинка – це ім’я української дівчинки. Ішла вона якось повз городи, луги, і натрапила на криницю. Задивилася Калинонька на свою красу, замилувалася. А з криниці – голос: «Не дивись довго у воду, калиною станеш». Не послухалася дівчина та й зачерпнула води…І перетворилася на калину – прекрасний кущ. Зашуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей , до сонця, до хмар, до вітру: «Поверніть мені дівочу красу», але ніхто її слухати не хотів. Минав час. Пролітав мимо журавель, задивився на калину – сумну та самотню – накинув на неї чарівне намисто і стала вона ще кращою. Так і стоїть вона до цього часу гарним кущиком – калиною.

Про калину складено багато легенд, віршів, прислів’їв. А які ви знаєте прислів’я?

Діти називають прислів’я.

• Без верби і калини – нема України.
• Любиш Україну – посади калину.
• Дівчинка у вінку – мов калина у цвіту.

Вихователь: У народі цінують калину за її цілющі властивості. З ягід варять кисіль, джем, варення. Тому й садили калину біля осель, а особливо біля криниць, щоб вода в криниці була прохолодною і смачною.

Існувало повір’я, що калину нівечить не можна, бо ганьба вкриє голову кривдника. Дітям, щоб не рвали цвіту калини, казали.«Не ламай калину, бо накличеш морози»!

Ось, діти, ми й ознайомилися з народними символами України – вербою і калиною, але подорож наша ще не закінчилась.

Народна гра «Голочка і ниточка».

Сюди-туди голка,

Сюди-туди нитка.

Як рушник повішу,

Хата буде – квітка.

Дидактична гра «Склади віночок» (діти викладають віночок з квітів)

Прив’язують стрічки до віночка.

• Гарний віночок – краса дівчини;
• Віночок на голові для здоров’я;
• У віночку калина – гарна дівчина;
• Який віночок – такий голосочок.

Підсумок:

1. Чи сподобалася вам подорожувати?
2. Які ви знаєте улюблені рослини українців?
3. Які ви знаєте скарби нашого народу?
4. Назвіть національні та державні символи України?

Вогонь – ворог , вогонь – друг.

Організована навчальна діяльність з БЖД.

Мета: Засвоїти з дітьми причини виникнення пожеж. Формувати розуміння необхідності знати і виконувати правила пожежної безпеки . Виховувати обережність , розсудливість , інтерес до професії пожежного. Сприяти запобіганню пожеж ,що виникають від гри дітей з вогнем.

Хід заняття:

Вихователь: - Діти , відгадайте загадку

Без крил , без рук , без ніг

А вгору піднімається. (Дим)

- В народі кажуть , що зиму без вогню не буває . Чому? Як ви гадаєте ?(Відповіді дітей)От і пожежа, як правило виникає не сама по собі , а з вини людей . Багато горя і сліз приносить пожежа. Вона знищує все , сіє смерть . Пожежу легше попередити , ніж загасити . І коли все ж виникає пожежа , на допомогу кличуть пожежників. Раніше , коли не було телефону, пожежники день і ніч чергували на високій вежі , з якої було видно все місто або село . Якщо десь з’являвся вогонь або дим , пожежники поспішали на місце пожежі. Тепер про пожежу повідомляють по телефону. Чи пам’ятаєте ви номер , по якому викликають пожежну команду? Це номер «101».

- А зараз послухайте віршик С . Я . Маршака « Пожежа».

- Чому пожежа почалась в будинку?

- Хто врятував Оленку?

- Що можна сказати про Кузьму?

- Як бачите гра Оленки з тліючою жаринкою призвела до пожежі . Кузьма, та інші пожежники, ризикуючи життям , врятували дівчинку. До того ж . Оленка з матір’ю залишились без квартири .

- Тож , вогонь дуже небезпечний , але тільки тоді , коли люди виявляють безпечність під час користування вогнем. Насправді вогонь давній помічник людей. З його допомогою здійснюється багато корисних справ . Він вірно служить людям у повсякденному побуті й на виробництві .

Ми без доброго вогню

Не обійдемось і дня .

Він товариш ваш і друг

Ми без нього як без рук

Добрий – він усім потрібен

І за це йому хвала

Нас обідом годувати

Мама б зранку не змогла.

- Подумайте , діти , коли вогонь – наш друг?

- Щоб у нас вогонь був тільки добрим ,ми самі повинні не допустити його злоби .

- Пам’ятайте ,що з вогнем жартувати не можна , бо вогонь не пробачає помилок.

- Давайте , розглянемо наш стенд . ми бачимо , що може призвести до пожежі .

- Діти , давайте , пригадаємо з вами твори на протипожежну тематику.

Діти: К. Чуковський « Путаниця» ; С. Маршак « Кошкин дом» , « Дядя Степа».

- А зараз пограємо з вами в гру « Добавляночка». Я читаю віршики, а ви додаєте відповіді.

1. Может бать беда большая

Для построек и людей

Возле дома и сарая

Розжигать огонь …( не смей).

2. Если младшие сестрички

Зажигают дома спички,

Что ты должен предпринять?

Сразу спички те …( отнять).

3. Выпал на пол уголёк,

Деревяный пол зажёг.

Не смотри , не жди , не стой

А залей его …( водой).

4. Ленту гладила Анюта

И увидела подруг

Отвлеклась на три минуты

И забыла про …( утюг).

5. Тут уж дело не до шутки!

Вот что значит три минутки!

Ленты нет кругом угар

Чуть не начался …( пожар).

6. При пожаре , при пожаре,

Знает каждый гражданин

При пожаре , при пожаре

Набирают …(сто один).

-Тож , діти , будемо обережні ,тому що ми знаємо, як треба поводити себе з вогнем.

Заняття з грамоти

"Лабіринт удачі"

Мета: знайомити дітей із новою літерою Л та її звуковим значенням; довести слово розрізнювальну роль наголосу; учити виконувати звуковий аналіз слів, складати схеми речень; закріплювати знання про склад; розвивати мовлення, мислення; виховувати зосередженість .

Матеріал: шість ключів; карти-фішки для звукового аналізу; олівці; «лабіринт» - схема; зображення літер та складів.

Хід заняття:

Вихователь: Сьогодні , я запрошую вас відвідати «Лабіринт удачі». Якщо пройдемо його, то знайдемо там скарб від короля Грамотія. Але ми зможемо його отримати, лише зібравши шість ключів. Для цього вам слід бути уважними, правильно відповідати на запитання. Готові пройти стежками лабіринту й отримати скарб?

Діти: Так , ми готові!

Діти підходять до воріт лабіринту.

Вихователь:Ключик є ось за цими дверима.

Щоб його дістати,

Необхідно з картками-фішками попрацювати!

Картку швидко піднімайте,

Усі звуки визначайте!

Вихователь називає 10-12 звуків, а діти визначають, який це звук (голосний, твердий приголосний чи м’який ).

Діти отримують перший ключ.

Вихователь: Далі швиденько ми вирушаємо,

Ключик наступний із вами шукаємо.

Будемо в групах ми працювати,

Які в слові звуки є – будемо визначати.

Діти виконують звуковий аналіз слів.

Діти об’єднуються у групи по 3-4 дитини. Кожна група отримує картинку із зображенням предмета: група із трьох дітей – картинку, назва якої складається з трьох звуків; група з чотирьох дітей – картинку, назва якої містить чотири звуки.

Приклад роботи групи: перша дитина виділяє перший звук і викладає фішку, друга – другий. Остання дитина промовляє слово разом, дивлячись на викладену модель.

Картинки для звукового аналізу слів: кіт, гном, лось, вовк, гриб, чай, хліб.

Діти отримують другий ключ.

Вихователь: Цей лабіринт нас веде до удачі,

Там нові нас чекають задачі.

Речення ви під диктовку пишіть,

Схеми цих речень швиденько складіть!

У Насті гості. У Ванька – окуні.

Діти отримують третій ключ.

Вихователь: Лабіринт цей не простий,

Несподіванки тут є,

Хто цей ключик золотий,

Серед схожих слів знайде?

- Послухайте уважно пари слів і посніть, що означає кожне слово.

Жила´ – жи´ла.

Варіанти відповідей дітей.

- Жила´ – дієслово. (Моя подруга влітку жила´ у бабусі.)

Жи´ла – судина, якою тече кров у тілі людини чи тварини.

Діти об’єднуються у пари і виконують звуковий аналіз слів. Одна дитина робить звуковий аналіз першого слова, інша – другого слова, двоє дітей працюють біля дошки.

Висновок.

- Чим же відрізняються слова, адже звуки у цих словах однакові?

Діти: У цих словах різне місце наголосу. У першому слові наголошений другий склад – му-ка´, а у другому слові наголошений перший склад – му´-ка.

Вихователь пропонує дітям 2-3 пари слів: бра´-ти – бра-ти´, за´м-ок – за-мо´к, пла´-ка-ти – пла-ка´-ти, дзво´-ни – дзво-ни´

Діти отримують четвертий ключ.

Фізкультхвилинка.

Діти виконують рухи за текстом.

Стали струнко всі швиденько –

І на місці біг легенький.

Пострибали як зайчата,

Треба м’язи розробляти.

Підняли по черзі ніжки,

Не втомились анітрішки.

Всі присіли – підвелися,

Знов присіли – підвелися.

Руки в боки ви розкиньте

І птахами ввись полиньте.

Розімніть гарненько пальці,

Потанцюйте стильні танці.

Вихователь : Що ж , крокуємо ми далі,

Ви, розумні діти, вдалі.

Хто це нас тут зустрічає,

Головою хто киває?

Чи впізнали ви слона?

Хобот є. І є нога.

Цей слон незвичайний , він показує нам нову літеру. ЇЇ алфавітна назва «ел».

Літерою Л позначають звуки [л] і [л´].

Придумайте слова, у яких є перший звук [л] або [л´].

Діти : Лікар, лимон, ліс, лапа, лицар, лелека, лис, лійка, лоток, лялька, льодяник…..

Вихователь: Чистомовки промовляйте,

Звук останній додавайте!

ЛА-ЛА-ЛА – молоко пи…(ла).

ЛУ-ЛУ-ЛУ – купили ми пи…(лу).

ЛИ-ЛИ-ЛИ – ми компот пи…(ли).

ЛО-ЛО-ЛО – разом їдемо в се…(ло).

ЛІ-ЛІ-ЛІ – діти граються мА…(лі).

Діти отримують п’ятий ключ.

Вихователь: Лабіринтом ми йдемо і склади читаємо!

А ⇘⇗А

О ⇘⇗ О

У ⇛Л ⇛ І

И ⇗⇘ У

І ⇗⇘ И

Діти читають склади й отримують шостий ключ.

Вихователь: Діти, ми з вами зібрали шість ключів і тепер можемо отримати скарб. Швиденько беріть до рук олівці та «крокуйте» до скарбу!

Діти проводять лінію по «лабіринту», не відриваючи олівця від паперу.

Підсумок.

Діти знаходять скриньку, відкривають її, дістають набори ігор.

Вихователь: У народі кажуть: «Знання – то скарб, а вміння вчитися – ключі до нього».

Поясніть це прислів’я . Чого ви навчилися, мандруючи «лабіринтом удачі»?

Відповіді дітей.

Малювання в різновіковій групі

«Морське царство»

Мета: дати дітям уявлення про море , його стани за різної погоди ; виховувати спостережливість, закріплювати знання про те , що море – спільна домівка водних мешканців ; виховувати бажання охороняти рідну природу; закріплювати уявлення про назви мешканців моря , річки , їх зовнішній вигляд ; розвивати зв’язне мовлення ; вправляти під час рухливої гри виконувати рухи тіла без слів і міміки; вчити дітей емоційно відгукуватися на образний зміст психогімнастики;розвивати здібності дослідження , проявляти творчість в малюванні , фантазувати;розвивати вміння дітей створювати композицію , скориставшись відомими їм техніками малювання ( зокрема монотопією) та графічними матеріалами ; закріплювати техніку малювання восковими олівцями. Виховувати охайність , інтерес до малювання.

Матеріал:кольорові воскові олівці, папір , гуашеві фарби , пензлі , вода, запис мелодії моря , картки для гри , дві склянки , сіль , яйце , скринька з фарбами , мушлі на кожну дитину.

Попередня робота: проводити бесіди про море , спостереження за рибками в акваріумі , ознайомлювати з різними техніками малювання , малювання моря на вологому папері.

Хід заняття

Діти сідають півколом на килимку.

Вихователь: Діти,подивіться , до нас прийшов лист від Нептуна. Чи знаєте ви , хто такий Нептун і де він живе?(Діти розповідають , що Нептун – володар підводного царства і живе у морі.)

Вихователь: В цьому листі Нептун просить вас виконати деякі його завдання. Перше завдання – відгадайте загадки про морських мешканців.

Його домівка – океан ,

На спині в нього б’є фонтан. (Кит)

Ось вона яка –

Розбійниця морська.

Усіх би проковтнула

Зажерлива …(Акула)

Вихователь: А хто з вас був на морі? Як ви гадаєте , для чого ми туди їздимо?(Відпочивати , купатися , приймати сонячні , водні і повітряні ванни).

Вихователь: Море буває різним. Як ви гадаєте , яким буває море сонячного дня ? (Прозоре , лагідне , блакитно-зелене , тепле…) А яким море буває похмурого дня? (Тихе або штормове , сіре , зле , з високими хвилями…).

Вихователь: Море буває небезпечним під час шторму , коли хвилі високі і дме сильний вітер. Навіть великі кораблі іноді тонуть під час шторму . Давайте виконаємо наступне завдання Нептуна і уявимо себе на березі моря , послухаємо , як воно шумить.

Психогімнастика « Шум моря»

(Під музичний супровід діти лягають на килимку)

Море може бути різним.

Воно може бути грізним ,

Коли хвилі наганяє

І рибалок всіх лякає.

Море може бути й другом –

Вмить зникає вся напруга.

Нас на хвилях погойдає ,

Заспокоїть , поласкає ,

І на берег відпускає.

(Діти знову сідають півколом на килимку)

Вихователь: Сьогодні ми з вами будемо дослідниками і вивчатимемо море , його дно , мешканців , які там живуть . Кого ми там зустрінемо , як ви гадаєте? (Черепаху , кита , дельфіна, медуз , рибок , крабів).

Вихователь: Тепер пригадайте , яка ж на смак вода у морі? (Солона) . Отже , ми з вами з’ясували , що в морі вода солона , а яка ж вода у річці? (Не солона, прісна). Зараз дізнаємося , чим відрізняється солона вода від прісної.

Дослід з яйцем « Сіль – чарівниця»

Мета: З’ясувати , як впливає сіль на властивості води. Закріпити уявлення про відмінності між солоною та прісною водою.

Хід досліду:

Взяти дві склянки води. В одній – прісна вода , а в іншій – солона. Опустити сире куряче яйце спочатку в чисту воду – яйце потонуло. Потім у солону – яйце спливло. Невже до цього причетна сіль? Діти розмірковують , висловлюють припущення ,роблять висновки, наприклад: чим більше солі – тим густіша , важча вода. Отже , солона вода стала важчою за яйце і виштовхнула його на поверхню.

Вихователь:А яких мешканців річки ви знаєте ?(Сом , щука , карась , равлик, жабка ).А як ви думаєте ,чи можуть морські мешканці жити у прісній воді?(Ні, не можуть, тому , що вони пристосовані до життя у солоній воді). А як на ваш розсуд , чи можуть мешканці річки жити в солоній воді?(Ні, не можуть , сіль для них шкідлива ).

Гра « МОРЕ – РІЧКА»

Мета: Закріплювати знання дітей про назви мешканців моря , річки , їхній зовнішній вигляд.

Хід гри:

Діти обирають картки , на яких зображено морських , річкових мешканців. Якщо вони обізнані в цьому , то розказують про них . Якщо ні – про цих мешканців розповідає вихователь.

Вихователь: Продовжуємо далі досліджувати дно моря . Чим воно вкрите , як ви гадаєте?(Камінцями ,піском ,мушлями). А що росте на морському дні? (Водорості). Який вигляд мають водорості ? Де ви їх бачили ?( Зелена або сіра хвиляста травичка в акваріумі ). А для чого потрібні водорості ? (Водорості – це корм для риб , захист від хижаків ). А як їх використовують люди ? (Це корисна їжа для людей , бо містить багато йоду ).

А чи знаєте ви , що у водоростях є також речовина – агар , яку кондитери додають до мармеладу ?

Діти сідають за столики.

Вихователь: А зараз ви станете художниками . У вас є воскові олівці , вони яскраві , ними добре розфарбовувати , а ще вони зовсім не бояться води . У цьому ви зараз переконаєтесь .

Діти малюють восковими олівцями . Потім затоновують аркуш блакитною фарбою.

Вихователь: Ви зробили чудові малюнки. А тепер спробуйте намалювати морське дно , його мешканців яких ми з вами сьогодні зустрічали.

Діти виконують роботу . Вихователь надає індивідуальну допомогу.

Вихователь: А тепер давайте створимо одне наше спільне море.

Діти викладають малюнки так , щоб утворилася одна велика картина морського дна .

Рухлива гра « МОРЕ ХВИЛЮЄТЬСЯ »

Дорослий або дитина , яка веде гру , загадують гравцям завдання , що треба виконати без слів та міміки , користуючись тільки рухами тіла. Кожне завдання починається словами :

Море хвилюється раз ,

Море хвилюється два ,

Море хвилюється три ,

Фігура , що в морі ( в небі , на березі…),

На місці завмри!

Діти завмирають у характерних позах , що утворюють предмети , тварин чи дії , притаманні заданим умовам .

Ведучий указує на кожного із завмерлих гравців по черзі ( щоб вони «відмерли»). Гравець виконує просту предметну дію (наприклад , пливе , як риба ) і з допомогою міміки й жестів показує її дітям у групі , які повинні відгадати запропоновану дію . Коли всі гравці «відмерли» , діти визначають кращу фігуру . Гравці міняються місцями .

Вихователь після гри демонструє посилку від Нептуна , в якій лежать сюрпризи . На згадку про це заняття кожна дитина отримує мушлю.